www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 45/2017

10 листопадаа 2017 | Оприлюднив: | 356 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

7 листопада минуло 7 років, як пішов з життя директор міської друкарні — Володимир Федорович ІВАНЧЕНКО

Світла пам’ять про Вас — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Колектив друкарні

11 листопада — 40 днів, як перестало битися серце батька, дідуся — Миколи Кузьмича КРИВЕНКА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Нехай у цей день згадають всі, хто тебе знав, пам’ятає. Вічний спокій твоій душі і Царство Небесне.

Сумуючі діти, онуки, рідні

15 листопада минає рік, як передчасно пішов з життя Юрій Миколайович КРИВЕНКО

Чому так рано обрій твій погас,
І так раптово ти пішов від нас?
Та доки будем ми на світі жити, —
Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти.

Сумуючі батьки, дружина, брат із родиною

На одну квіточку земля бідніша стала.
На одну душу збагатились Небеса.

11 листопада — 6 років, як немає з нами дорогої нашої донечки і сестрички — Альони Іванівни РЕДЬКО з села Піщів
29.07.1998-11.11.2011

Ми захлинаємось від сліз, ти в споминах із нами скрізь. Як тяжко горе це нести… Прости, дитинонько, прости, що не змогли тебе спасти. Нехай Господь оберігає твою добру, чисту і світлу душу. Хто забув, — згадайте, хто може, — помоліться. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Мама, тато, брат з сім’єю, Анжеліка

12 листопада минає 4 роки, як пішов з життя коханий і рідний — Олександр Іванович СВІДЕРСЬКИЙ

Ти пішов від нас у вічність, але пам’ять про тебе, ніжність і доброта твого серця назавжди залишаться з нами.

Рідні

16 листопада 2017 року минає рік, як страшне горе увірвалося у нашу родину — не стало нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся — Станіслава Володимировича МОХОРТА
28.01.1952-16.11.2016

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минув рік тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами, як відлетів ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним чоловіком, батьком, тестем та найкращим у світі дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі тобі, наш рідненький, за турботу, життєву мудрість. Пам’ять про тебе — завжди з нами. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Сумуємо: дружина, діти та онуки

14 листопада минає рік, як пішла з життя люба дружина, мама, бабуся, прабабуся — Ніна Романівна ПРОЦЮК

На душі біль, жаль та сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі чоловік, донька, онуки та правнуки

9 листопада минуло 9 днів, як раптово пішов з життя Олексій ГОРОНИЦЬКИЙ

Перестало битися Твоє добре серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти був гарним чоловіком, сином, братом, дядьком та хрещеним, хорошим сусідом. Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Рано ти пішов із життя, залишив нас у розпачі, дім став пусткою, життя втратило свої барви. Скільки часу не мине, ти завжди будеш поряд з нами. Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.
Щиро вдячні всім за підтримку!

З глибоким сумом вся твоя родина

13 ноября — 30 дней, как перестало биться сердце Владимира Валентиновича ВОЛЫНЦА

Ушёл от нас в далёкие дали, ты покоряешь небеса, и мы грустить не перестали и помним милые глаза, твой взгляд, красивую улыбку и сердца нежность, доброту, мы верим, что ты всё это слышишь, с надеждой глядя в высоту.
Ты ушёл от нас, не простившись, не вернёшься ты больше домой. Если бы знал ты, как грустно, сыночек, без тебя, наш любимый, родной.
Очень скорбим.

Родные

10 листопада — рік світлої пам’яті доброго чоловіка, батька, дідуся — Миколи Дмитровича РУДЮКА

Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя! Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, на серці в нас глибока рана, поки живі ми — з нами ти.
Царство Небесне,спокій душі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнучка, рідні

І не вернути, і не забути, лише з болем в серці жити...

15 листопада минає 3 роки, як перестало битися серце чудового господаря, люблячого чоловіка, прекрасного татуся та дідуся — Степана Олександровича СІМЕНІШИНА

Час пливе невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, у думках — ти завжди з нами, але так важко усім без тебе, без твоєї поради, без твоєї посмішки, ласкавих, працьовитих рук. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне Царство в Небесах, ти — завжди в наших серцях.
Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте.

Сумуючі дружина, діти, онуки

11 листопада минає рік, як пішов з життя люблячий чоловік, дорогий батько, дідусь — Костянтин Іонікійович ТИМЧИК

Ти чесно жив, любив мене, любим людей, любив онуків і дітей, любив життя і ось пішов у небуття. Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю, і огортає смутком все навколо. Ні час, ні роки не зітруть в наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до тебе.
Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять. Вічний спокій твоїй світлій душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

12 листопада — 10 років, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь — Василь Адамович ШУЛЯК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Нехай у цей день згадають всі, хто тебе знає, пам’ятає. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, сини, невістки, онуки

9 листопада минуло 10 років, як пішла з життя найдорожча людина — Віра Михайлівна РОМАНЮК

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі син, невістка, онука з сім’єю

14 листопада минає 40 днів, як трагічно загинув Сергій ЧОРНОУС

Ти пішов і вже не вернешся,
Ми сумуєм, і ти не смієшся.
Біль, туга на душі залишилася,
Непідкореною вершина лишилася.
В полі вітер тобі не шепоче,
Ліс для тебе сказати щось хоче,
Слів нема, душа крикнути хоче,
І сльоза впасти з ока все хоче.
Смуток в серце заліз остаточно,
Все це сталось в житті незаочно.
Обірвалось життя у людини.
Ти мав жити для нас, для родини.
Будував ти собі якісь плани,
Кожен день дзвонив ти до мами.
Друзів всіх пам’ятав до останку,
Не побачим тебе ми вже зранку.
Ти любив нас усіх — і це точно,
Ти жив чесно, дружив ненарошно.
Ти заходив до нас в кожну хату,
І для когось ти був більш, ніж братом.
Не побачимо ми більше тебе,
Будеш бачити нас ти вже з неба,
Будеш мати за друга ти Бога,
Ну, а нас ще чекає дорога...

Пам’яті С.Чорноуса

 

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,