30 листопада минає 14 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі — Лідії Микитівни КАРПОВИЧ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти була людиною щирої душі, сердечної доброти, надзвичайної скромності, доброзичливості, працелюбства. Щиро обдарувала ти нас великим щастям — жити з тобою поруч, спілкуватися, вчитися в тебе усьому доброму, найкращому. Спливають роки, але нестерпний біль не вщухає. Нам так тебе не вистачає... Світла тобі пам’ять, Царство Небесне твоїй душі.

Вічно сумуючі донька, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

22 листопада минуло 30 днів, як перестало битися серце коханого чоловіка, люблячого татуся та дідуся — Віктора Йосиповича ЩИРСЬКОГО

Ти чесно жив, любив мене, любив дітей, любив невісток і онуків, любив життя і ось пішов у небуття... Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю, і огортає смуток все навколо.

Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять.Сумуючі дружина, сини Ярослав і Владислав, невістки Наташа,

Оля та онуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

25 листопада минає 10 років світлої пам’яті дорогенької для нас всіх матусі, бабусі, прабабусі — Ганни Олександрівни ЯНЧУК з с.Піщів

24.08.1939-25.11.2007 р.

Достигла червона калина, комусь рік новий дарує життя. А ми виглядаєм матусю рідненьку, ніби вона прийде з небуття. Ви — в нашій пам’яті живете, наче пісня солов’їна. Ніколи з серця не підете, бо Ви у нас — одна-єдина.

Прийміть уклін наш до землі і тугу вічної розлуки.

Схиляємо голови сумні: чоловік, всі ваші діти, правнуки й онуки

26 листопада минає рік нестерпого болю без тебе, наш рідний, дорогий чоловік, батько, дідусь — Микола Васильович ГУБЕНЬ

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забуть ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Рідні

26 листопада минає 34 роки, як пішов з життя Анатолій Йосипович КРАВЧУК

Земне життя складне і швидкоплинне, і рідних проводжати, безумовно, жаль. Твій образ зберігати будем вічно і пам’ять, і тяжку печаль.

Сумуючі діти, онуки

17 листопада минуло 40 днів, як перестало битися серце найріднішої матусі — Валентини Денисівни ДЕНИСОВОЇ з с.Наталівка

Жаль серце стискає, гірко плаче душа. Більшого горя немає, як втрата твого життя.

Сумуючі син та його сім’я, сім’ї Антонюків, Бутенків

22 ноября прошло два года, как ушла из жизни дорогая, родная, любимая жена, мама, бабушка — Татьяна Павловна СИМЧУК

Сердце погасло, будто зарница,

Боль не приглушат года.

Образ твой вечно будет храниться

В памяти нашей всегда.

Скорбящие родные и близкие

23 листопада минуло 9 днів, як немає з нами дорогого нашого батька, діда, прадіда — Сергія Карповича КАЩУКА

Перестало битися твоє добре серце, у якому вистачало тепла для всіх. Ти був гарним чоловіком, батьком, дідом, прадідом, хорошим сусідом.

Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Скільки часу не мине — ти завжди будеш поряд з нами.

Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки