Якщо у цивілізованій Європі вам закортить одноосібно утеплити квартиру, спотворивши фасад багатоквартирного будинку, то ви, будьте певні, сплатите за це солідний штраф. Звісно, це станеться не в Україні, де на капітальне оновлення житлового фонду грошей немає, тому держава дає персональні кредити, аби хоч якось залатати дірки. А от у Німеччині, заселяючись у квартиру, ви підпишете угоду, відповідно до якої будете зобов’язані дотримуватися вимог для усіх мешканців, за принципом — «однаково і гармонійно».
Головний тренд Європи: енергозбереження — понад усе. Як реалізовують це на практиці німці, перший заступник міського голови Сергій Колотов дізнався у складі робочої делегації до Берліну. Про енергоефективність, що стала модним трендом усього німецького суспільства, Сергій Юрійович розповів журналістам:
— Мав честь впродовж тижня перебувати на навчанні у Берлінській академії з питань відновлювальної енергії. Цю поїздку профінансував давній партнер нашого міста — проект «GIZ» з міжнародного співробітництва урядів України та Німеччини. За роки співпраці ми реалізували низку проектів, залучили мільйони гривень в економіку міста. Новоград — серед найуспішніших міст-партнерів, тож ми стали одним із 13 міст-учасників української делегації. Головні теми візиту — енергоефективність у будівлях, активні та пасивні системи, енергетична сертифікація, енергосервісні контракти, енергоменеджмент. Крім теоретичної частини, було цікаво побачити практичні аспекти впровадження інновацій у сферах ЖКГ, освіти, транспорту тощо.
Навчання — дороговартісне, тож по декілька тисяч євро було виділено на кожного учасника за кошти проекту «GIZ». Найбільше українську делегацію вразило те, наскільки активно впроваджують європейці енергозберігаючі технології:
— У них — це стиль життя: робити усе для того, щоб зекономити на енергоресурсах, покращити екологічну ситуацію. Сподобалися їх поступ, одностайність і далекоглядність у бажанні жити у максимально безпечному середовищі і робити усе залежне, — поділився вражений Сергій Колотов.
Кожна будівля у Німеччині зобов’язана мати енергосертифікат, де зазначено, який рівень енергозатрат вона потребує. Обов’язок кожного власника будівлі — вжити заходів щодо робіт з енергозбереження. Держава створює для цього умови, надаючи пільгові кредити. На відміну від України, позичальники у Німеччині повністю захищені. Навіть, у разі виникнення форс-мажорів. Кредитна ставка — від 0 до 4%, строк дії кредитів — до 30 років.
«Пасивні» будинки — те, до чого прагнуть усі німці: квартиронаймач (80% людей знімають житло, і лише 20% є власниками) має в’їхати у максимально комфортне житло, не роблячи жодних ремонтів, адже усе зроблено до нього. У оренду мають право здавати лише капітально відремонтовані квартири у будинку, який пройшов санацію (реконструкцію та модернізацію застарілих житлових будівель).
— Кожен німець підписує угоду, відповідно до якої не має права нічого робити без узгодження (вікна і двері міняти — лише на такі, як у всіх). Нам показали найбільший у Берліні мікрорайон «Марцан», що будувався за часів НДР. Він має тисячу панельних 5-9 поверхових будинків, які пройшли реновацію і виглядають нині, наче «з картинки». Тут усе заасфальтовано, викладено тротуарною плиткою, жодних калюж. Кожне дерево пронумероване і перебуває на обліку. Ніхто не має права зрізати його без дозволу, отримати який — надзвичайно важко. «Краще голову собі відрізати, ніж отримати дозвіл», — жартують німці. Хіба що, через затемнення, яке спричиняє дерево, — використання природнього освітлення є ще одним пріоритетом для німців. Тому активно будують скляні стелі-купола та стіни.
«У нас, на жаль, політика зовсім інша», — резюмував Сергій Колотов. Україна робить перші несміливі кроки у реновації, і вже наступає на граблі. За оцінкою фахівців, утеплення окремих квартир у вигляді «латок» на фасадах шкодить не лише зовнішньому вигляду, а й зменшує (!) термін експлуатації будівельної конструкції. Тому у Європі це давно заборонили робити, а директиви діють для усіх країн Євросоюзу. Україна ж, збираючись до ЄС, вже активно порушує міжнародні норми.
У Новограді, при сприянні міжнародних партнерів, у співпраці з місцевою владою та мешканцями, зроблено реновацію двох будинків, які стали окрасою міста. «Ці проекти є демонстраційними, — говорить Сергій Колотов. — Потрібно ж виносити процес на державний рівень, бо за кошти місцевих бюджетів процес нереально зрушити. Хотілося би, щоб кредити держава виділяла на зручних умовах на цілі мікрорайони.
Утеплення будинків, термомодернізація, заміна вікон та дверей у будівлях — цьому, за словами Сергія Юрійовича, влада й надалі збирається приділяти увагу. Хочеться вірити, що з отриманням нового досвіду, процес економії енергоресурсів у місті стане активнішим. Для цього, зокрема, збираються активізувати співпрацю з народними депутатами, щоб підготувати відповідну законодавчу базу.