2 грудня минає рік, як пішла з життя дорога нам людина, найкраща мама і бабуся — Ольга Миколаївна ДЕРКАЧ

На душі — біль, жаль і сум. Вас немає і більше вже не буде з нами. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Вам. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, онуки та всі рідні

5 грудня минає 40 днів з дня смерті найдорожчої нам людини — мами, бабусі — Валентини Іванівни ВОЗНЯК

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших вдячних серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти була для нас надійною опорою, чудовою матір’ю та найдорожчою бабусею. Дякуємо тобі за життя, яке дала нам, доброту, любов та материнську ласку. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди буде жити у наших серцях. Нехай свята земля береже твій сон, а Господь дарує Царство Небесне.

Вічно сумуючі донька Олена, зять Михайло та онуки Люба, Марина, Олександр

3 грудня минає 40 днів, як не стало коханої дружини, люблячої мами і найкращої бабусі — Тамари Федорівни БОНДАРЧУК

Ми для тебе, ненько,

Небо прихиляємо,

А твою доріженьку

Квітами встеляємо...

В небо подивлюся —

Гірко я заплачу,

Більш не притулюся,

Навіть не побачу...

Сумуючі чоловік, діти, онуки та рідні

4 грудня минає 18 років, як пішла з життя дорога нам людина — Рима Федорівна ДИМЕНЮК

Пам’ятаємо, любимо, сумуємо.

Сумуючі рідні та близькі

30 листопада минає 40 днів, як передчасно перестало битися серце дорогої нам людини, чоловіка, батька і дідуся — Петра Оксентійовича САВЧУКА

Такого горя не чекали.

Воно саме прийшло в сім’ю.

На наші сльози не зважало,

Тебе забрало і пішло.

Вічно сумуючі дружина, діти і онуки

30 листопада — 40 днів, як перестало битися серце люблячого чоловіка, дідуся, прадідуся — Михайла Олексійовича СЕМЕНОВА

На душі — біль і жаль, і сум. Тебе немає більше з нами і не буде. Пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуюча дружина, діти, онуки, правнуки

3 грудня минає 40 днів, як раптово пішов з життя Анатолій ВАЗІНСЬКИЙ

Сину рідненький, щодня чекаю твого дзвінка, а ти не дзвониш і не приходиш до рідного дому. Перестало битися твоє золоте сердечко. Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Ти нас покинув дуже рано, в житті немає вороття, і кров з невидимої рани буде текти усе життя. Як птах, ти, сину, в небо полетів, без тебе світ весь похмурів, без тебе, сину, так важко жити, я тебе вічно буду любити. Хай сонечко ясне гріє могилу твою, а вітер шепоче про долю нещасну твою. Хай свята земля буде тобі пухом, синочку, вічного тобі життя у Царстві Небесному і спокою твоїй світлій і добрій душі.

Мама і вся твоя родина

2 грудня минають три роки, як пішла від нас у вічність найдорожча, найближча, найрідніша людина — Галина Дмитрівна ДАНИЛЬЧУК

Ти в пам’яті моїй — жива, із тих пір осиротіла наша хата. Я все ще жду, що ти прийдеш й спитають діти, чи вдома мати. Прожила ти з нами маленький свій вік, гордилася нами й раділа за всіх. Казала, хоч п’ять іще літ прожити мені, але не судилося і все, як уві сні. Лише у згадках та у снах тепер тебе я бачу і чую голос твій живий, дивлюсь на фото й тихо плачу, й молюсь за тебе, ангел мій.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, зять, невістки

3 декабря — 3 года, как ушла из жизни дорогая, родная, любимая жена, мама, бабушка — Нина Никаноровна ПУЗОВИК

Сердце погасло, будто зарница,

Боль не приглушат года.

Образ твой вечно будет храниться,

В памяти нашей всегда.

Скорбящие муж, дети, внуки, сестра

23 листопада пішла з життя, яке вона так любила, дорога наша невістка та братова — Наталія Вікторівна ЄВПАК з Яруня

Ти була нашою опорою, порадницею, гарною господинею і просто доброю людиною, з якою можна було про все поділитися. А тепер — немає... Плаче розум і кричить душа, вічний біль залишився на серці назавжди. Царство Небесне твоїй добрій душі.

У вічній скорботі свекруха, свекор та брат Юрій із сім’єю

23 листопада в одну мить обірвалося життя дорогої, коханої дружини, люблячої матусі і бабусі — Наталії Вікторівни ЄВПАК

Ця трагедія завдала болю всім нам. Словами не можна передати біль і печаль. Ти була гарним взірцем і добрим прикладом для нас. Скільки добра ти зробила для нас всіх! Тебе любили і цінували за життя. З твоїм відходом ми втратили частинку себе. Наші серця — розбиті і вічний смуток на душі. Згасла ясна зіронька на небі, яка вже ніколи не буде світить. Пухом земля та вічний спокій твоїй добрій душі, рідненька.

У вічній скорботі чоловік Сергій, два сини, невістка та онуки

1 грудня — 40 днів, як пішла з життя кохана дружина, мати та бабуся — Надія Миколаївна ПІСКАНОВСЬКА

На душі — біль, жаль і сум. Вас немає і більше вже не буде з нами. Та пам’ять про вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій вам. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

1 декабря — 40 дней, как остановилось сердце любимой жены, мамы, бабушки — Надежды Николаевны ПИСКАНОВСКОЙ

На душе — боль, тоска и печаль. Тебя нет и больше уже не будет с нами. Но память о тебе вечно живет и будет жить в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой тебе. Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.

Скорбящие муж, дети, внуки