www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 49/2017

08 Грудня 2017 | Оприлюднив: | 526 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

НОВОГРАД ПРОЩАВСЯ З ЛЕГЕНДОЮ

Не з усіх поєдинків вдається вийти переможцем, навіть коли ти — найсильніша людина. У буквальному сенсі таким — найсильнішим — був ветеран гирьового спорту, тренер, майстер спорту міжнародного класу, семиразовий чемпіон світу серед ветеранів, богатир — Олександр ДІДОВЕЦЬ.

Двобій із онкохворобою, на жаль, виявися не на його користь — 5 грудня Олександра Миколайовича не стало…
Не стало «дяді Саші», як називали його люди. Новоград-Волинський втратив Легенду — володаря промовистих спортивних титулів, рекордсмена, який виховав 14 майстрів спорту, власника унікальних спортивних колекцій. Зокрема, колекції гир, займатися якими міг кожен охочий у спортзалі «дяді Саші», звідки вийшло не одне покоління любителів спорту…
Місто у скорботі. Кожен, хто знав тренера, відгукнувся серцем на звістку про його відхід у вічність. Кожен згадує сильного духом і тілом велетня лише добрими і вдячними словами, адже Дідовець навчав інших не лише здобуткам у спорті. Як бути Людиною і Патріотом, — цьому найголовнішому умінню він був власним прикладом для людей.
До останніх днів Олександр Миколайович тренував своїх вихованців, вболівав за них на змаганнях найвищих рівнів.
П’ятиразовий дипломант Книги рекордів України, Заслужений працівник фізичної культури та спорту, власник найвищих відзнак міста і району («За заслуги перед Новоград-Волинським районом» та ордену «Звягель»), «Почесний громадянин міста Новограда-Волинського» — маючи у активі стільки титулів і відзнак, завжди залишався для нас усіх простим, життєрадісним, без зайвих пафосних амбіцій, завжди з щирим і відкритим серцем.
Усі знали і про його напружену боротьбу з хворобою, намагаючись підтримувати земляка морально та матеріально. Разом нам надзвичайно хотілося перемогти його хворобу. Втім, проти долі ми виявилися безсилими. Родина щиро подякувала усім, хто не полишав їх у цій боротьбі.

* * *

«Моє життя продовжуватиметься у моїх вихованцях», — ці слова сказав тренер під час одного зі своїх останніх інтерв’ю. Саме вихованці, а серед них — чимало рекордсменів, — були найбільшою спортивною гордістю тренера. Пішовши від нас, він залишив на згадку усім нам дорогу серцю справу і надії на своїх наступників.

Сумуємо разом з усіма. Співчуваємо родині, близьким, друзям…
Колектив газети «Звягель»

Міський голова, міська рада та її виконавчий комітет висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким Дідовця Олександра Миколайовича,

Заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, Почесного громадянина міста Новограда-Волинського, тренера-викладача Новоград-Волинської ДЮСШ Новоград-Волинської районної ради, майстра спорту України міжнародного класу, багаторазового чемпіона світу серед ветеранів з гирьового спорту, з приводу тяжкої втрати — його смерті. В цей скорботний час ми з глибоким сумом і скорботою поділяємо ваше горе та підтримуємо вас. Світла пам’ять про нього залишиться у серцях тих, хто його знав.

9 декабря — 40 дней тому назад — ушла от нас наша мама — Альбина Михайловна ВЕРЕМЕЕВА

Вспомните добрым словом все, кто помнит и знает дорогую нашу маму, бабушку, Учителя с большой буквы, неутомимую труженицу.
Светлая память тебе, родная! Вечный покой и Царство Небесное!

Родные

9 грудня — рік світлої пам’яті талановитого художника — брата — Олексія Андрійовича ЛІСОВОГО

Рік пролетів,
Мов лічені хвилини,
Лишилась пам’ять...
І твої картини...
А в них — життя, талант і воля,
Твоя душа, любов і доля...

Рідні, друзі

4 грудня минуло 9 днів, як перестало битися серце чудової людини, люблячого сина, дорогого брата та хрещеного батька — Сергія Сергійовича ШУЛЬГИ
29.05.1974-27.11.2017 р.

Одна лиш мить — усе обірвалось, одна лиш мить — тебе не стало. А серцю так хотілось жити, а ми не в силах щось змінити. Ти так багато планував зробити, але підступна смерть забрала тебе від нас. Не висловити всю глибину горя і смутку, які живуть і будуть жити в наших серцях. Ми будемо тебе пам’ятати до кінця свого життя. Не вистачає нам твоєї усмішки, порад, допомоги, простого доброго слова. Ти назавжди з нами. У нашій памяті ти завжди живий. Хто знав, — згадайте і пом’яніть з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький.

Мама, брат, хрещеники, рідні

7 декабря прошёл 1 год, как ушёл из жизни Роман Иванович БАРЫШОК

Помним, любим, скорбим.

Родные и близкие

Дмитро Андрійович МІНІН
07.11.1926-05.12.1995 р.

Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, яка глибока в серці рана, поки ми живі, — з нами ти.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнука

9 грудня минає 40 днів, як пішов з життя дорогий нам Олексій Володимирович ГОРОНИЦЬКИЙ
14.03.1983-01.11.2017 р.

Закотилось у вічність життя, ніби сонце, сховалось за обрій. Навіщо доля була така жорстока, так рано ти пішов від нас. Серця плачуть від болю, не стихає печаль ні на мить. Та пам’ять про тебе буде вічно жити в нащих серцях. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Сумуючі рідні

7 грудня минуло 10 років, як немає з нами найкращого татуся і діда — Степана Лаврентійовича ЛУК’ЯНЧУКА з с.Пилиповичі

Ми пам’ятаємо тебе, татусю, тільки найкращими спогадами. І гордимося, що у нас був і залишаєшся в пам’яті такий дідусь і батько. Царство Небесне. Вічна пам’ять.

Діти, онуки, правнуки

7 грудня — 9 днів, як пішов з життя дорогий і рідний нам чоловік, батько, дідусь — Микола Іванович ОСТАПЕНКО

Ти пішов від нас у вічність, але пам’ять про тебе, ніжність і доброта твого серця назавжди залишаться з нами.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки

7 грудня минуло 40 днів, як пішла від нас у вічність найближча та найрідніша мати та бабуся — Ольга Климентіївна МАРЧУК

Душа спочила... відійшли турботи, покинув біль, тривога відлягла, нема куди спішить — нема роботи, а ти ж без неї й миті не могла. Була ти дуже гарна, енергійна, за все життя спочину не знала, відпочивай, вповай на Божу милість, низький уклін тобі від нас і вічна пам’ять.

Сумуючі діти та онуки

16 грудня минає 3 роки світлої пам’яті Ніни Василівни СІРУК (ЄФИМЕНКО) із с.Гульськ

ПАДАЛ СНЕГ
Падал снег — белый и пушистый,
Укрывая землю нежным пухом,
А я хотела стать такой же чистой,
Как бабочка, порхать над лугом.
Суета жизни постепенно
Уводит нас от восприятья Бога,
А жизнь Земли, она нетленна,
У каждого из нас — своя дорога.
А снег идёт, ему и дела мало,
Всё укрывая белым покрывалом.
Как снега этого детишкам не хватало.
О радость детства! Все мы валом
На улицу бежали: снежки, санки.
Ну, а теперь, на склоне лет,
С улыбкою глядим детишкам вслед.
Сколько в глазах их счастья, озорства,
Как хорошо нам было тогда жить.
О снег, как я тебя любила,
Деревья все в прекраснейших нарядах,
Об этой красоте я не забыла,
Лечу навстречу я и Богу, и природе!
Вот — истинный порядок всех вещей
С восторгом надо принимать
Всё, посланное Богом, нам —
И наше счастье здесь, у нас самих,
А не где-то там, за порогом.

Написала Ніна Сірук за декілька днів перед тим, як піти у вічність.

Сумуючі чоловік, син, донька, зять, онуки

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,