7 січня, на Різдво Христове, перестало битися серце лікаря-терапевта — Віри Савівни Мазепчук, яка тривалий час працювала у Новоград-Волинському міськрайТМО.

З болем в душі ми провели в останню путь рідну людину. Щиро дякуємо всім, хто розділив з нами велике горе та підтримав у скорботний час! Хто знав Віру Савівну, — пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

Скільки б часу не минуло — світла пам’ять про тебе буде у нас в серцях. Нехай земля береже твій вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять.

Світла їй пам’ять!

З глибоким сумом син, донька та їхні сім’ї, сестра чоловіка, племінниці та вся рідня

13 січня минає 40 днів, як пішов із життя люблячий чоловік, турботливий батько та дідусь — Олександр Миколайович ДІДОВЕЦЬ

Хтось дмухнув — і загасла свічка. Впала зірка яскрава й натхненна. Стихло слово, а спогад — він вічний і життя було це не даремне. Бачиш, рідний, приходим до Тебе і у тиші відчуєм присутність. Ти — в тумані блакитного неба. Ти — гучна у душі незабутність та натруджені, жилаві руки. Так багато не встиг зробити. Ти навчав нас, як треба терпіти, Ти навчав нас, як правильно жити.

Ті, кого ти так любив: дружина, донька, онука

13 січня минає 15 років від дня смерті нашої матусі і бабусі — Ядвіги Боліславівни ЛЕВИЦЬКОЇ

Великий біль від того, що ти, наша рідненька, покинула нас. Мамо, не можна змиритися з тим! Ти мала золоту душу та щире серце. Дякуємо тобі за все, що ти зробила для нас.

Діти та онуки

12 січня минає 40 днів з дня смерті Петра Івановича ВОЙЦЕХОВСЬКОГО

15.05.1951-04.12.2017 р.

Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли допомогти. Хай Господь дарує Царство вічне і спокій душі твоїй. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, син, дочка, зять, онуки

Двадцять п’ять років розділяє нас від тієї скорботної миті, 13 січня, коли не стало любого чоловіка, татуся, дідуся — Віктора Миколайовича ЛОМАЧЕНКА

Щоденно у пам’яті нашій — світлий образ дорогої людини, доброго, вірного, турботливого господаря. Тамуємо в серці біль непоправної втрати і навічно збережемо добру пам’ять про тебе. Вічна пам’ять тобі. Царство Небесне твоїй щирій душі.

Вічно сумуючі дружина, діти, зяті, невістка, онуки, свати, рідні

12 січня минає 40 днів, як обірвалося життя коханого чоловіка, люблячого батька, діда, прадіда — Валерія Леонідовича ТИМОЩУКА

На душі — біль, жаль та сум... Тебе немає, рідненький, коханий, і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій тобі, рідненький. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

З глибоким сумом вся родина

12 січня минає 3 роки, як раптово пішла з життя любляча дружина, дорога матуся, бабуся — Галина Іванівна БОЧКОВСЬКА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти була людиною щирої душі, сердечної доброти, надзвичайної скромності, доброзичливості, працелюбства. Щиро обдарувала ти нас великим щастям — жити з тобою поруч, спілкуватися, вчитися в тебе усьому доброму, найкращому. Спливають роки, але нестерпний біль не вщухає. Нам так тебе не вистачає. Тебе ми будем пам’ятати, — була найкраща в світі Ти. Таких, як Ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Залишила все — рідну домівку, діток, онучків, яких ти так любила. Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема… Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька мамуля. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі чоловік, донька, син, зять, невістка, онуки та всі рідні

13 січня минає рік, як перестало битися рідне сердечко Світлани Іванівни ЛЕВЧУК (БОЛОТОВОЇ)

Такої ніжності святої, такої доброти людської, такої щедрості, як ти, нам більше в світі не знайти.Той день, коли твій світ погас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій.

Сумуючі дочка, син з сім’єю, онуки

18 января — 8 лет, как ушёл из жизни наш дорогой муж, отец, дедушка — Александр Александрович ГУК

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года, образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда.

Жена, дочка, внуки

14 січня минає 15 років світлої пам’яті Сергія Миколайовича ХОМЕНКА

Вічна пам’ять, Царство Небесне, синові, дядьку. Пам’ятаємо, сумуємо.

Мати Галина, племінник Максим та всі рідні