У спортзалі «Дяді Саші» невдовзі поновить роботу секція з гирьового спорту. Йдеться про спортивний зал у підвальному приміщенні 5-поверхового будинку по вул. Соборності, 4, створений звягельським гирьовиком-рекордсменом Олександром Дідовцем.
Нагадаємо, 5 грудня, після тривалої боротьби із хворобою, Олександр Миколайович пішов у вічність… 6 грудня у холі міського Палацу культури відбулася церемонія прощання з легендою. Ще тоді йшли несміливі розмови про те, що в жодному разі не можна допустити, аби дітище Олександра Дідовця — обладнаний ним спортивний зал, де він виховував чемпіонів і призерів турнірів усіх рівнів — занепало. Втім, багато хто, включаючи місцевих високопосадовців, на той час не готовий був відповісти на питання: хто продовжить справу Дідовця й що чекатиме на спортивний зал?
Доки тривала певна невизначеність, спортивний зал працював у звичному режимі. За порядком та, певною мірою, тренувальним процесом там слідкували друзі Олександра Миколайовича, колеги-спортсмени Юрій Дробот та Олег Мороз. А своєрідним «завгоспом» став сусід Олександра Дідовця по під’їзду, якого сусіди та спортсмени кличуть «Дядя Петя».
Втім, зрозуміло, що кожен об’єкт потребує господаря, а кожна справа — того, хто її очолить. Адже у спортзалі, хоч він і розташований у підвалі і не обладнаний санвузлом, є всі можливості для фізичного розвитку. Як кажуть, було б бажання. Там знаходиться колекція гир, зібрана Олександром Дідовцем, є грифи та «млинці» для штанг, гантелі, турнік, бруси, інший необхідний інвентар. І хтось обов’язково повинен бути відповідальним за збереження та використання всього цього за призначенням.
Зізнаємося, що газета «Звягель» — особливо небайдужа до долі цього спортзалу. Адже його регулярно впродовж багатьох років відвідують наші працівники. А для декого із нинішніх газетярів Дядя Саша був і сусідом, і Дідом Морозом під час новорічних корпоративів, коли ми були ще дітьми… Не в останню чергу саме тому ми поцікавилися подальшими планами щодо роботи спортивного залу у друзів та колег Олександра Миколайовича.
Головний спеціаліст сектору сім’ї, молоді та спорту Новоград-Волинської райдержадміністрації Петро Подкаура розповів, що вищезазначене підвальне приміщення знаходиться на балансі ОСББ, до якого належить 5-поверхівка. Доки спортзалом опікувався Олександр Дідовець (його останнім місцем роботи була посада виконуючого обов’язки директора ДЮСШ Новоград-Волинської районної ради), співпраця з ОСББ не була жодним чином задокументована. Авторитет Дяді Саші, його любов до спорту й щире бажання тренувати й виховувати молодь не потребували жодних документальних підтверджень.
Нині ж, для розвитку гирьового спорту, зокрема, на теренах Новоград-Волинського району при районній ДЮСШ вводиться посада тренера-викладача. Петро Подкаура додав, що проведено успішні перемовини з цього питання з молодою й перспективною місцевою спортсменкою Лілією Прокопчук — вихованкою Олександра Дідовця. Ліля має тренерський досвід, вона та її вихованці неодноразово ставали призерами обласного та всеукраїнського рівнів із гирьового спорту.
Про попередні погодження в цьому питанні запевнив і новий виконуючий обов’язки районної ДЮСШ Геннадій Данюк. Він зауважив, що цими днями влагоджено фінансові питання на рівні району та Чижівської ОТГ (де, серед іншого, продовжить роботу секція) щодо створення трьох посад у ДЮСШ. Одна з них — тренера-викладача з гирьового спорту, яким стане Ліля Прокопчук. Вона ж, за домовленістю, візьме на себе опіку над спортзалом по вул.Соборності, 4, де всі бажаючі продовжать займатися гирьовим спортом чи просто загальною фізичною підготовкою («качатися» — по-простому).
У розмові зі «Звягелем» це підтвердила й Ліля Прокопчук. Вона зізналася, що спочатку дуже хвилювалася: чи достойна вона продовжити справу свого вчителя. Але, заручившись підтримкою друзів і колег, погодилася.
«Ми з дівчатами там і так щонеділі тренуємося. Коли процес налагодиться, жодних обмежень для бажаючих відвідувати спортзал не буде. Наразі я подала резюме, чекаю дзвінка. Щойно затвердять на посаді, — проведу перепис інвентарю, що є в залі. Маю надію, що налагоджу так тренувальний процес, щоб зберегти традиції, започатковані Олександром Миколайовичем. Буду старатися», — запевнила тренерка.
Усі притримуються думки, що потрібно докласти максимальних зусиль, аби зібраний Олександром Дідовцем інвентар зберігся й не впав у око нечесним на руку. Крім цього, у планах Лілії — провести косметичний ремонт у залі. А в ідеалі: обладнати його відеоспостереженням.
В ОСББ «ЖБК-1», до якого належить будинок зі спортзалом, не проти, аби зал діяв і далі. Щоправда, додають, що в часи, коли цією справою опікувався Дідовець, дійсно не потребували жодних договорів — ніхто не сумнівався, що Олександр Миколайович сумлінно й добросовісно виконує роботу і недопустить бардака чи захаращення у підвалі. Наразі ж, зізнаються в ОСББ, вони чекатимуть офіційного звернення від ДЮСШ районної ради, аби укласти договір (ймовірно, на безкоштовній основі чи з символічною платою).
«Коли буде звернення, це питання вирішуватиметься членами правління та керуючим ОСББ. Олександр Дідовець мав беззаперечний авторитет, був старшим того будинку. Нині ж нам важливо, щоб підвал не перетворився на «бомжатник», — розповіла «Звягелю» голова правління ОСББ «ЖБК-1» Софія Осовська.
…У грудні 2011 року газета «Звягель» друкувала статтю під заголовком «Спортзалу «Дяді Саші» — 25 років!». Серед іншого, був там і такий абзац: «Фотографії кращих із кращих розміщені на одній зі стін спортивного залу. Серед них — семиразовий чемпіон світу з гирьового спорту серед ветеранів Костянтин Сєряков, головний тренер збірної України з богатирського багатоборства та збірної України з перетягування канату Михайло Гераскевич, учасник Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті (США, 2002 рік) Олександр Іванішин. Вони нагадують нинішнім відвідувачам, особливо — юним і амбіційним, що в житті можна багато чого досягти, якщо наполегливо тренуватися й слідувати настановам тренера». Тож, будемо сподіватися, що всі учасники процесу докладуть максимум зусиль, аби справа Олександра Дідовця продовжувала жити. Щоб справдилися слова Олександра Миколайовича з одного з останніх його інтерв’ю: «Моє життя продовжуватиметься у моїх вихованцях».