НОВОРІЧНІ ПОБАЖАННЯ
Сію, сію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю!
З Новим роком і з Різдвом,
З миром, радістю, з добром!
Щоб Христос родивсь в оселях,
здоров’я множилось в 100 раз,
А гроші сипались до стелі
Сьогодні, завтра, кожен час.
Щоб поля всі засівалися, від краю до краю —
На високі і добірні, щедрі урожаї.
Щоб не вимерзла пшениця, збіжжя не зогнило,
А дощі щоб були рясні і погожі днини,
Щоб у жита і ячменю згиналось колосся,
Щоби мир був в Україні і добро велося,
Щоби щедро цвіла гречка, — буде добра каша
І щоб квітла, процвітала Україна наша!
Щоб народило гороху, сіна для худоби
І молока повні ріки, всі були здорові!
Щоб відродилось льонарство, був високий урожай
За вишиті сорочки хвалили б Житомир
Щоб вродили абрикоси, яблука і вишні
І щоб всі ваші дівчата вдало заміж вийшли.
І щоб хлопці оженились, взяли в наречені
Гарні, чемні і розумні — добрі господині!
Щоб господарям з Різдвом колядки співали,
А шампанським й коньяком гостей частували.
Пили б пиво «Бердичівське», «Оболонь» — все світле,
І щоб їли вітаміни, не хворіли б діти,
Щоб кутя була із медом, з горіхами, з маком
І з родзинками, з халвою — найкраща за смаком.
Щоб вареники із сиром — у маслі купались,
А морозивом і тортом діти ласували.
Щоб ковбаси кільцями були на тарілках,
Щоб частішали весілля і кричали: «Гірко»!
Щоб дідусів і бабусів внуки поважали
І частенько на потіху діток підкидали.
Щоб зростало виробництво — зменшились податки,
Щоб в Європу ми прийшли з вагомим достатком.
Щоби газ обігрівав серця і оселі.
Щоб співали, танцювали, — всі були веселі.
Щоб крутився чесно бізнес,
Водилися гроші, депутати щоб приймали закони хороші.
Щоби мир запанував, скінчилися біди
І щоб Господь нам допоміг здійснити мрії.
А якщо тих побажань вам буде замало, —
Хай завжди у вас буде українське сало!

ДОЛЯ ВИШКІВКИ
Бездоріжжя, тьма нічна,
але добрі люди,
Сорок хат — чарівна сторона,
Вишківка — краса повсюди!

Полігон, Случ, кабани,
Дві вулиці — у болоті.
Ферма, вівці, корови
I доярки, вівчарі —
У вранішній позолоті.

Тут жили, трудилися, любилися,
Мали господарства, огороди i молилися,
Завжди ладили i майже не сварилися,
Лиш іноді, з-за курей,
але все ж та билися.

Та й не дивно, адже різний люд:
І поляки, i германці, українці.
Не обходилось, на жаль, i без іуд,
Але все-ж ніхто не залишався наодинці.

Не забув Бог це сільце —
Відродилося, постало.
Чарка, сало, ковбаси кільце
В кожній хаті завжди вистачало.

Так i зараз. Вирує життя.
Стали іншими хати, та й caмi люди,
I хвала тим землякам, що з небуття
Спрямували Вишківку в майбутнє!

ХАЙ ГОРИТЬ
Україна була, Україна є,
Україна — надія i щастя моє.
Україна — це ти, Україна — це я,
Це — велика, єдина i дружна сім’я.

Ниви щедрі у нас, колосяться хліба,
Завітала до нас доленосна доба.
Мій народ пробудився, засяяв Майдан...
Патріоти вмирали від отриманих ран.

Помирали за волю, за гідність сини,
За свою незалежність стояли вони,
За достойне життя на прекрасній землі.
Вічна слава героям, загиблим в війні.

Підкуп, вбивства на гpoші Кремля...
Хай горить під ногами у ката земля.
Не шкодує цей кат нi чужих, ні своїх,
Відповісти прийдеться за скоєний rpix.

За загублені душі невинних людей,
За безвинно загиблих жінок i дітей,
За сплюндровані села, міста i поля...
Хай горить під ногами у ката земля!

ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЛЮДИ
Здурів — інакше і не скажеш,
Таке вже плеще язиком.
Ти, посіпака, сину вражий,
Поплутав праведне з гріхом.
Така вже заздрість допікає
За те, що вмієм жити ми,
За те, що хист і розум маєм
І залишаємось людьми.
За Україну битись будем,
За неї станемо грудьми.
І пам’ятайте завжди, люди,
Свобода буде — будем ми!

ХАЙ БУДЕ МИР
Здригається земля, вогонь палає.
Навколо гул, осколків свист шалений,
І день, і ніч цей жах не замовкає,
Лютує ворог, наче навіжений.
Зомбований, обкурений дурманом.
Тепер йому і море по коліна.

Не бачать очі, все пливе в тумані,
Гармати й кулемети гатять безупину.
І значення не має — цивільні чи військові,
Чи школи, чи будівлі дитсадків.
Армади вже давно стоять напоготові,
Армади озвірілих дикунів.
Невже не знайдеться там патріотів
З тверезим розумом, рішучістю в очах,
Хто зміг би побороти цю мерзоту,
Яка роками всім вселяла страх.
Отямтесь, люди, мир хай буде в світі,
Забудьте про війну, про ці жахливі дні.
Хай ясне сонце завжди людям світить
Хай буде мир і тричі — ні війні.

ПРОСИМО, ДЯКУЄМО, БЛАГАЄМО…
Ми просимо, Боже, війну зупини,
Верни всіх додому солдатів,
Синів і братів, і коханих верни,
А діткам — любимого тата.
Ми просимо, Всевишній, за мир і спокій,
Дай мудрість і дай розуміння,
Що гріх то великий — вбивати братів
І нищить людські покоління!
Царице Небесна, молись за людей,
За змучені горем родини,
Щоб сльози не лились із сумних очей
Не сивіли неньки і дружини.
Яви милосердя до діток-сиріт,
Що зовсім не бачили тата,
Вони лиш родилися, а він у бою
В Донецьку загинув
героєм-солдатом!
Матінко страждальна, помилуй, спаси
Від лютої вовчої зграї,
Зціли Україну, з руїн піднеси,
Щоб жити у мрії надалі.
Ми славимо Божого сина в віках,
Стаєм на коліна в покорі.
Надія і віра, щоб з нами була
І сонце яскраве надворі.
Тож дякуєм, Боже єдиний, за сміх,
Ми славимо Ісуса пресвяте ім’я,
Що нас відкупив і наш гріх.
Благаємо, Всевишній, війні скажи «Ні»!
Хай люди забудуть це слово,
Щоб кров не лилася на землю в вогні,
О, Господи, просимо…
Дай нам любові!

ГОРИТЬ МАЙДАН
Присвячено Героям Небесної Сотні

Плаче ненька-Україна,
Плаче рідна мати —
Її синів-соколиків
Кидають за грати

Плаче бідна i сумує,
Батько-Дніпр ридає —
Своїх синів-патріотів
У землю ховає.

Горить майдан, пламеніє,
Весь кров’ю залитий,
Вогнем, димом i туманом
Київ оповитий.

Надлетіли чорні круки,
Крилами махають,
Клюють, деруть Україну,
Навпіл розтягають.
Дe ж взялися супостати,
Диявольські сили,
Ti, що нашу Батьківщину
Так осоромили?

Xiбa ж жінка таких може
Звірів народити?
Hi, не вірю, таких здатна
Вовчиця зростити.

Не боялись, aнi Бога,
Небесної кари,
Мабуть, совість їх i розум
Полетів десь в хмари.

Закарбуймо в історію
Небесних героїв,
Їх — не сотня, їх — мільйони,
Повсталих за волю.
Засвітім свічки скорботи
По рідних i близьких,
Помолімся, поклонімся
До землі їм низько.