КОЛЬОРИ, ЗМIСТ I СИМВОЛIКА ЦЕРКОВНИХ СЛУЖБ

БОГОСЛУЖБОВІ КОЛЬОРИ
Кожен, хто хоч раз був присутній на православному богослужінні, неодмінно звертав увагу на красу й урочистість облачення. Різноманітність кольорів є невід'ємною частиною церковно-літургічної символіки. В гаму кольорів облачення входять усі кольори веселки: червоний, жовтий, оранжевий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий; їх сукупність — білий колір, і протилежність останього — чорний. Кожна барва належить до певної групи святкових днів або днів посту.
Білий колір, що поєднує в собі всі кольори веселки, є символом Божественного нетворного світла. В білих облаченнях священики відправляють богослужіння на великі свята: Різдва Христового, Богоявлення, Вознесіння, Преображення, Благовіщення; в них духовенство звершує Пасхальну ранішню службу. У білих ризах здійснюють таїнство хрещення і похорони.
Жовтий (золотий) і оранжевий кольори є кольорами слави, величі й урочистості. Вони належать неділям як дням Господа Царя Слави; у золотому одязі Церква відзначає дні Його помазаників-пророків, апостолів, святителів.
Червоний колір, слідом за білим, продовжує Богослужіння Пасхи і залишається незмінним до свята Вознесіння. Це символ великої, полум'яної любові Божої до людського роду. Але це також і колір крові, і тому в червоних чи багряних ризах проходять служби на честь мучеників.
Зелений колір — поєднання жовтого і блакитного. Він присвячений дням пам'яті преподобних і свідчить про те, що їх монаший подвиг оживотворяє людину єднанням з Христом (жовтий колір) і зводить його на небо (блакитний). У зелених кольорах різноманітних відтінків за древньою традицією служать в день Святої Трійці, Вербну неділю, у день Святого Духа.
Блакитний чи синій — колір свят Пресвятої Богородиці. Це колір неба, а згідно з ученням про Божу Матір, Вона вмістила Небожителя у Своєму Пречистому лоні.
Фіолетовий колір використовують у дні пам'яті Христа Господнього. В ньому з'єднані червоний — колір крові Христової і Воскресіння, і синій, що вказує на те, що Хрест відкрив нам дорогу до неба.
Чорний чи темно-коричневий колір найближчий за духом до днів Великого посту. Це — символ зречення мирської суєти, колір плачу і покаяння.