Поминання 4/2018

Поминання 4/2018















































16 січня перестало битися серце Всеволода Оксентійовича ЛЕБІГИ

19.02.1935-16.01.2018 р.


Дитячі та шкільні роки провів в Новограді-Волинському. Після закінчення в 1952 р. середньої школи №3 вступив до Київського політехнічного інституту, з 1957 року працював в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона, кандидат технічних наук, талановитий вчений, Лауреат Державної премії України за розробку нових технологій в мікроелектроніці. Люблячий батько, дід, прадід.


Сумуючі рідні



23 січня — річниця світлої пам’яті Миколи Петровича СТОЦЬКОГО

23.02.1951-23.01.2017 р.


Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли допомогти. Тамуємо в серці біль непоправної втрати і навічно збережемо добру пам’ять про тебе. Вічна пам’ять і Царство Небесне душі твоїй. Хай земля тобі буде пухом. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі: дружина, діти, онуки та всі рідні



31 січня — річниця світлої пам’яті Анастасії Адамівни РОМАНЧУК


Не може серце з цим змиритись, що поряд з нами Вас нема, ще б жити, жити, лишився біль, печаль одна. Пам’ять про Вас — завжди в наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне Вам, рідненька.


Син, дочка, невістка, онуки



30 січня минає 40 днів світлої пам’яті Миколи Михайловича ГОРДІЙЧУКА


Вічна пам’ять. Царство Небесне. Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли допомогти. Хай Господь дарує Царство вічне і спокій душі твоїй. Хто знав, — згадайте, хто пам ’ятає, — пом’яніть добрим словом.


Сумуючі дружина, діти, онуки, правнучка



26 січня минає 16 років, як помер наш любий синочок — Сергій Васильович СВІЧКАРЬ


Хто забув, — згадайте, а хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі рідні



26 січня минає 9 днів світлої пам’яті Віктора Васильовича ГОНЧАРУКА


Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра і проста. Не заросте ніколи та стежина, що Тебе провела в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Рідненький, ми сумуємо за Тобою, не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті Ти залишив, і скільки всім добра зробив. Любив життя, не грав ролей, прожив Ти, не цураючись людей. Пішов достойно в майбуття, Тобі не буде забуття, а поки пам’ять житиме в віках, — живим Ти будеш і в серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.


Сумуючі дружина, сини, невістка, донька, онуки



1 февраля проходит 40 дней, как ушла из жизни Тамара Альбертовна СМЫКОВА

20.05.1951-24.12.2017 г.


Не выразить словами боль утраты, никто не знает, когда придёт беда, одна судьба лишь виновата, что ты ушла от нас навеки, навсегда. Пусть будет там тебе легко, а память о тебе останется здесь, с нами. Вечный покой твоей душе и Царство Небесное. Любим. Помним.


Дочь и сестра с семьями, родные



26 січня минає 40 днів з дня передчасної смерті Світлани Олексіївни ТИМОЩУК


Лиш 26 років відміряла тобі доля! Як це страшно — таку донечку, дружину, маму — назавжди втратити. Моя ти квіточко! Тобі цвісти б, цвісти... Та не судилося... Ти пішла від нас так рано, ніхто не зміг тебе спасти, лишилась в серці вічна рана, ти нас прости, прости... Холодний вітер листя носить, а за дверима — вже весна, серце болить, душа голосить — тебе із нами тут нема. Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг, сюди не прийдеш ти ніколи, не стрінеш родичів своїх. Хай наші теплі спогади про тебе, рідненька, приймуться Всевишнім, як слова щирої молитви за твою душу у вічнім Царстві Небеснім. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть нашу Світланку.


У глибокій скорботі мама, чоловік, синочок, всі рідні і друзі



12 січня минуло 2 роки, як пішла із життя Світлана Михайлівна ТАМБАСОВА


Хай ангел Господній хранить твою душу, хай Царство Небесне Господь тобі дасть. Сумуємо. Пам’ятаємо.


Дочки, онучка, сестра



1 лютого минає 3 роки, як раптово пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь — Віктор Полікарпович ПРИСЯЖНИЙ


Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю нашого рідненького, доброго, трудолюбивого. Такого справедливого, турботливого господаря в світі не знайти. Той день, коли твій світ погас, серце перестало битися, — став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічна пам’ять, Царство Небесне тобі.


Вічно сумуючі дружина, діти, онуки



18 січня минуло 17 років, як пішов із життя Павло Петрович ТАМБАСОВ


Нехай проходять дні й роки, а серце все болить за Вами. Схиляємо голови в журбі. Земля Вам пухом, тату.

Сумуємо. Пам’ятаємо.


Дочки, онучка, сестра