Грип — це важка вірусна інфекція, яка вражає чоловіків, жінок і дітей різного віку. Захворювання грипом супроводжує висока смертність, особливо — у маленьких дітей і літніх людей. Грип та гострі респіраторні захворювання поступово підривають серцево-судинну систему, скорочуючи на кілька років середню тривалість життя людини.
Грип — не тривіальне захворювання. Кожну епідемію грипу супроводжує підвищена смертність. Показники смертності від грипу в світі становлять 0,01-0,2%, а середні щорічні втрати досягають у масштабах різних країн десятків тисяч людей, що включають, в основному, дітей перших років життя (до 2-х років) і літніх людей (старше 65 років).
За статистичною інформацією МОЗ, на 6 тижні 2018 року (5-11 лютого) захворюваність на грип та ГРВІ в країні продовжила своє зростання. Епідемічний поріг в Україні перевищено на 16,8%. На грип та ГРВІ захворіло 258036 осіб, із них 70% — діти.
Поріг перевищено у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Рівненській та Хмельницькій областях. По Новоград-Волинському району захворюваність також продовжує зростати, проте ще недосягла епідемічного порогу. 73% тих, хто захворіли в районі, складають діти.
Клініка грипу та гострих респіраторних захворювань, що викликаються різними вірусами, через поєднання загальнотоксичних симптомів і ураження дихальних шляхів, має багато схожих ознак. У разі середньоважкої форми грипу температура підвищується до 38,5-39,5°С і відзначаються класичні симптоми захворювання: інтоксикація (відчуття жару в тілі, слабкість; світлобоязнь; суглобові і м’язові болі; біль голови); катаральні симптоми (закладеність носа чи нежить), біль у горлі та за грудиною, ураження дихальних шляхів, що супроводжуються сухим (у ряді випадків — вологим) кашлем, зміною тембру голосу, болями за грудиною.
Типовим ускладненням грипу є пневмонія. Також — інші вторинні бактеріальні інфекції, що часто виникають після грипу — риніт, синусит, бронхіт, отит. Після грипу часто спостерігаються загострення хронічних захворювань, таких як бронхіальна астма та хронічний бронхіт, серцево-судинні захворювання, порушення обміну речовин, захворювання нирок.
Самолікування при грипі неприпустиме, особливо — для дітей і осіб похилого віку. Адже передбачити перебіг хвороби неможливо, а ускладнення навіть при легкому його перебігу можуть бути непередбачуваними. Тільки лікар може правильно оцінити стан хворого. Неприпустимо також, щоб самі хворі або батьки хворих дітей самостійно починали прийом різних антибіотиків, що не тільки не попереджає розвиток бактеріальних ускладнень у дорослих і дітей, а часом і сприяє виникненню алергічних реакцій, переходу захворювання в хронічну форму, дисбактеріозу, формуванню стійких форм бактерій.
При виникненні перших симптомів грипу показані ізоляція та постільний режим, застосування таких засобів як рясне пиття у вигляді гарячого чаю, журавлинного або брусничного морсу, лужних мінеральних вод; жарознижуючі засоби. Необхідно пам’ятати, що всі лікарські препарати повинні бути призначені лікарем.
Зараз вже доведено, що єдиним методом специфічної профілактики, який дає і профілактичний і економічний ефект, є застосування вакцини. У даний час існують декілька видів вакцин: інактивовані і живі. Одним із найбільш поширених і доступних засобів для профілактики грипу є ватно-марлева пов’язка (маска).
Для профілактики грипу та інших ГРВІ важливо зменшити число контактів із джерелами інфекції, що особливо важливо для дітей. Не рекомендується активно користуватися міським громадським транспортом і ходити в гості. Діти повинні якомога більше гуляти: на свіжому повітрі заразитися грипом практично неможливо. Загальнозміцнюючі заходи передбачають повноцінне вітамінізоване харчування зі щоденним використанням в раціоні свіжих овочів і фруктів, загартовування. При використанні народних методів слід пам’ятати, що ці заходи повинні проводитися щодня і тривало, це повинен бути стиль життя.