www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Базарна ворожбитка

09 Березня 2018 | Оприлюднив: | 88 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Цю особу оперативники розшукували майже два місяці, і вийти на її слід допоміг сусід потерпілої Іван Приходько (імена в матеріалі змінено).
Одного дня цей чоловік зателефонував до поліції:
— Алло! Поліція?
— Так. Слухаємо вас.
— Вас турбує Іван Приходько. Дзвоню ось із якої причини. Кілька місяців тому обікрали мою сусідку. Світлану Дорош. Я зараз знаходжуся на центральному ринку. Тут я і побачив ту жінку, яка приходила до Дорош того дня, коли в неї пропали гроші.
— Ви точно впевнені, що саме ця громадянка того дня приходила до потерпілої?
— На всі сто! Я тоді був у своєму дворі… Коротше, в мене хороша пам’ять на обличчя.
— Гаразд. Стежте і далі за цією особою. Вам незабаром подзвонять.

* * *

Ванді Кошлюковій нещодавно повернуло за тридцять, але виглядала жінка дорослішою. І вдягалася відповідно: довга темна куртка, сіра тепла хустка, недорогі чобітки на низьких підборах.
У неділю Ванда Кошлюкова запланувала сходити на базар. Хоча й грошей мала небагато…
Вона довгенько ходила поміж торговельних наметів. І, зрештою, біля одного зупинилася. Мляво почала розглядати шкіряні чобітки, що рядками стояли на продовгуватому столику. Відтак поцікавилася ціною товару. Та, почувши відповідь, невдоволено хмикнула і крутнула головою.
Реалізаторка взуття, котра вже закінчувала торгівлю і почала складати товар у великі картонні коробки, враз спохмурніла. Проте спробувала затримати жінку в довгій темній куртці:
— Може, подивіться ці. Вони дешевші.
Однак Ванда Кошлюкова, проникливо поглянувши на немолоду, повновиду продавщицю, ніби зі співчуттям, сказала тій:
— Щось у ваших очах суму багато.
— Ой… — важко зітхнула підприємниця. — Товар не йде. Та воно й зрозуміло. В людей грошей немає. Ось і ви подивилися, почули ціну, і підете собі, нічого не купивши. Ніби мені хто наврочив.
Кошлюкова проникливіше подивилась на торговку.
Та стривожилася. Ледь подалася назад. Відтак грубувато спитала:
— Чого ви так мене… поглядом їсте?!
— Недобре бачу в очах ваших.
Повновида дужче розгубилася. Проте за хвилю, дещо оговтавшись, з осміхом спитала:
— А звідки ви знаєте, що там робиться в моїх очах? Ворожбитка яка, чи що? Знаєте щось таке?
— Знаю, — загадково мовила Ванда Кошлюкова.
Відтак жінки розговорилися. Ванда Кошлюкова завела мову про людську чорну заздрість, недобрі очі сусідів, які й могли викликати проблеми в бізнесі і особистому житті немолодої підприємниці. А закінчила «ворожбитка» своїми екстрасенсорними здібностями, які «перейшли» від її бабусі, котра, начебто, не тільки багато «знала», а й могла свого часу лікувати людей нетрадиційними методами.
Зрештою жінки познайомилися. Відвертіше заговорили про життя-буття. Підприємниця назвала своє ім’я. А звали її Світлана Дорош.
Затим Ванда Кошлюкова несподівано ошелешила:
— Всі ваші проблеми, дорогенька, від поганих очей і навроків. І наведені вони на всю вашу родину.
Торговка вщент розгубилася. На її очах виступили сльози.
Та Ванда Кошлюкова почала її заспокоювати:
— Не турбуйтеся так. — І несподівано запропонувала. — Я можу вам допомогти.
— Як? — із надією спитала немолода реалізаторка.
І «знахарка» без будь-яких прелюдій раптом почала, мов шаманка, розмахувати руками і щось шепотіти.
Це так виглядало переконливо, що торгівка і справді повірила в чудодійну силу цієї жінки. Заворожено стояла перед нею і неначе відчувала приплив якоїсь, досі невідомої, життєдайної енергії.
А коли «чаклунка» закінчила свій ритуал, Світлана Дорош з надією спитала у своєї рятівниці:
— І після цього все минеться?
— Звичайно! Повірте мені.
Підприємниця піднялася духом:
— Та за таку, пробачте, послугу, я готова вам добре заплатити!
— Як хочете, — уникливо відказала Ванда Кошлюкова.
Світлана Дорош похапливо видобула із своєї сумочки гроші. Перерахувала їх. Відтак, ніби винувато мовила, дві тисячі вистачить? Більше не маю.
— Дякую вам! — зраділо відказала Ванда Кошлюкова. — Цілком достатньо.
Між тим, Світлана Дорош кинулася пакувати взуття у великі паперові коробки. А потім закрила на ключ свою торгову точку.
А Ванда Кошлюкова вичікувально спостерігала за торговкою. І коли та вже закрила на ключ свою торгову точку, порадила:
— Варто було б ще очистити ваш дім.
— Як очистити?
— Провести ще один ритуал. Так зване, очищення. Це для того, щоб злі сили не могли вам надалі шкодити.
Світлана Дорош залюбки погодилася.

* * *

Після «очищення» житла і після того, як «ворожбитка» пішла, Світлана Дорош виявила, що в неї з будинку зникла чимала сума у валюті і в гривнах. Довелося звертатися до поліції.
Старший офіцер, який брав свідчення у потерпілої, з осудом у неї спитав:
— Як же ви піддалися тій псевдоворожці?
— Але ж тоді, на базарі, я справді відчувала якусь силу від неї. Приплив якоїсь теплої, доброї енергії.
Офіцер на це зауважив:
— Це була омана. Іншими словами: просте самонавіювання. Так трапляється часто з людьми в подібних ситуаціях.

* * *

Як уже йшлося на початку, за цією пройдисвіткою поліцейські полювали майже два місяці. При її затриманні з’ясувалося, що не всі кошти Ванда Кошлюкова встигла витратити. Вилучене повернули потерпілій.
Саму ж «знахарку» перевіряють на причетність до подібних випадків.

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,