Поминання 10/2018

Поминання 10/2018



























9 березня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті Миколи Васильовича ХИЛЬЧУКА

08.12.1953-09.03.2017 р.


Дорогий наш, рідний, любий. Ось уже й пролетів рік, як ти пішов від нас, пішов у небуття, лишив нам біль гіркої розлуки. Душа твоя тепер в небесній млі, настала вічність невблаганна — залишитись в сирій землі. І не набулись ми з тобою, ще стільки мрій було, думок... Прийшов зненацька, як з грозою, день роковий, страшний. Не встигли ми наговоритись — тебе забрала чужина. Подібне не могло й приснитись: біда прийшла така страшна. Ми пам’ятати будем завжди твою підтримку і твоє плече. Ти вмів пораду добру дати, старавсь, чим міг, допомогти. Прости нам, рідненький, прости нам за все. Ми будем завжди згадувати і молитись за тебе. Господь Бог хай пошле тобі Царство Небесне і земля тобі нехай буде лебединим пухом.


Вічно сумуючі дружина, діти, онучка та всі рідні



11 березня — 5 років світлої пам’яті Віктора Броніславовича АДАМОВИЧА


Любив життя, любив родину,

Любив дітей і Україну,

Життя сприймав, як реаліст,

А ще ти був талановитий баяніст.

Любили слухать, як ти грав,

Баян твій плакав і співав...

П’ять років, як тебе не стало,

І все затихло, замовчало...

Лишилась пам’ять —

Вона не згасне!

Земля тобі пухом,

І Царство Небесне!


Твоя сім’я, рідні, друзі



5 березня пішов із життя Володимир Олександрович ЛУКАЩУК


Пішов від нас ти в вічний відпочинок в самому розквіті життя. Пішов ти в вічність, де прийом гостинний, в висоти неба голубого, до Отця. Наші душі болять, а серця наші плачуть. Вічна пам’ять тобі — Брат, Син, Батько і Друг. Царство Небесне. Пам’ятаємо та сумуємо.


Мама, сестри, брат, рідні та друзі



12 березня минає 9 днів тяжкої втрати нашого дорогого Миколи Володимировича РОЗУМА

20.05.1944-04.03.2018 р.


Горе наше не зміряти, і сльозами не змити, ми тебе, як живого, будем вічно любити. Царство Небесне тобі і вічний спокій.


Дружина, діти, онуки



13 березня 2018 р. минає рік, як страшне горе увірвалося в нашу родину — пішов у небуття коханий чоловік, батько, син — Альберт Михайлович БОЛЬБАН


Закотилось у вічність життя, ніби сонце, сховалось за обрій. Не чути голосу рідного, не видно добрих, милих, рідних очей. Навіщо доля була така жорстока, так рано ти пішов від нас. Серця плачуть від болю, кричать: «Рідний наш, повертайся додому!» Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Ти — назавжди в наших серцях. Хто знав та пам’ятає, — пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.


У глибокій скорботі дружина, син, батьки та рідні



11 березня минає 9 днів, як пішов з життя Петро Сергійович ГРАБОВСЬКИЙ


На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе немає і більше не буде. Пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Сумуючі дружина, діти, онуки