Відомо, що після довгої зими і з настанням теплих весняних днів ми відчуваємо певний комплекс ознак, що дістав назву «весняна втома», і який проявляється занепадом сил, енергії, байдужістю, млявістю, розладом травного тракту (відсутність апетиту, нестравність, закреп, печія, загострення виразкової хвороби), дискомфортом у ділянці печінки і нирок, нервовими розладами (безсоння, надмірне збудження, дратівливість), порушенням кровообігу («серцебиття», приплив крові до голови, гіпертензія), болями суглобів і загостренням ревматоїдного артриту тощо. А через те, що «на похилене дерево кожна коза вискочить», наш організм стає жертвою застуди, вірусних і бактеріальних інфекцій. Причина цих явищ у тому, що упродовж біологічної весни (квітень-червень) в організмі порушується злагодженість (синхронізація) біоритмів різних органів і систем; фізіологи назвали цей стан «весняним десинхронозом».
Виявилося, що в період «біологічної» весни різко зростає амплітуда біоритмів більшості функцій організму через те, що навесні збільшується тривалість світлового дня, активність Сонця, напруженість магнітного поля Землі та ін. Отже, внутрішній «годинник» не встигає за зовнішнім — розвивається весняна втома. Сприяє втомі також харчування взимку переважно м’ясними продуктами, через що відбувається зрушення кислотно-лужної рівноваги крові в сторону закислення. А рослинна їжа, навпаки, підлужує кров і перешкоджає весняному порушенню біоритмів.
Народна медицина рекомендує якнайшвидше перейти на рослинну їжу — не тільки на свіжі овочі і фрукти, а й на їстівні дикорости та лікарські рослини. Ті рослини, що регулюють обмін речовин, називають в народі ліками, які «чистять кров». До таких рослин можна віднести парило, грижницю, розхідник, фіалку триколірну, мильнянку, кульбабу та ін. Не слід забувати і про сонячні, повітряні та водно-ароматичні ванни. Чудово було б випити пару відер березового соку, але свіжодобутого, а не баночного (це фальсифікат!).

1. Взяти насіння льону або гуньби свіже сіно або обох разом порівну, змолоти на млинку до кави, змішати з цукром 3:1 (це не обов’язково, але цукор поліпшує смак), пересипати в банку, закоркувати; вживати по ложці кілька разів на день, дітям — по чайній ложці в кінці прийому їжі. («Кобєта і жице», 1989 №13).


2. Взяти по столовій ложці трави деревію, звіробою, ромашки, липового цвіту, квіток бузини чорної, по 2 ложки — плодів горобини, глоду, шипшини, терну; листків берези і м’яти. Запарити в термосі з розрахунку одна ложка суміші на склянку окропу. Пити потроху упродовж дня. («Кобєта і жице», 1990, №7).


3. Взяти по 30 г листків ожини, малини і чорної смородини, чайну ложку суміші залити 0,25 л окропу, настоювати 5 хв.; пити теплим до З склянок в день. (Гайгер).


4. Взяти 100 г квіток бузини чорної і по 50 г листків берези і кропиви, квіток терну; 2 ст. ложки суміші варити 5 хв. в 0,5 л води. Пити по 75 г двічі на день до їди і через 2 години після вживання їжі, дітям — половинну дозу. (Дімков),


5. Знімають наслідки весняної втоми ванни з лаврового листа. Взяти по 150 г листків лавра благородного і суцвіть ромашки, залити 2 л окропу, настояювати 15 хв., процідити. Одночасно приготувати холодний мацерат листків лавра (200 г на 2 л води, настоювати 12 годин). Обидві рідини злити у ванну, яку приймати один раз на день увечері перед сном; температура води 35°С, тривалість 15-30 хв. (Форон).