Вже вдруге відомий український гурт «ТІК» збирає аншлаги у великій залі Палацу культури. Ось і понеділок, 26 березня, розпочав новий тиждень для новоград-волинців із приємної новини. Хоч то не був дебют зірок у Новограді, й не надто дешевими були квитки, а наш глядач, очевидно, скучив за простим репертуаром, добряче присмаченим суржиком, що нагадує творчість Вєрки Сердючки. Тому на концерт прийшло і приїхало багато люду.
Образ соліста Віктора Бронюка — багато у чому гумористично-іронічний: смішні тексти, за винятком окремих ліричних пісень, незграбні рухи на сцені, кумедний кашкет і яскраво-жовті штани (принаймні, на сцені 26 березня), але у Новограді у нього таки є свій слухач. Цікаво, що не так давно відомі молодіжні українські гурти «Антитіла» та «Скай» не спромоглися мати у місті такий успіх — квитків на їх концерти було розпродано менше, хоч і за нижчими цінами. «Бумбокс» взагалі скасував анонсований концерт, бо кількість прихильників, котрі бажали відвідати концерт, виявилася замалою, щоб покрити гонорар популярних музикантів. «ТІКу» з подібними проблемами у нас не довелося стикатися.
Можливо, не останнє місце у цьому має вокально-інструментальний напрямок колективу, зокрема, використання різних музичних інструментів, у тому числі — народних, що додає їх пісням колориту, непритаманного сучасному українському шоу-бізу. До речі, на концерті у Новограді «ТІК» презентував ще й афроамериканський (!) інструмент, звучання якого поєднав у цікавій музичній імпровізації. Тобто, новинки у програмі справді були, хоча більшість репертуару — відомі загалу пісні.
— Коли збирається така от класна аудиторія, то головне, щоб настрій був веселий! Правда? — на цій ноті Віктор Бронюк розпочав концертну програму «Нове і найкраще», з якою гастролює зараз по Україні. Родзинка — презентація нових пісень у маленьких містах, оминаючи обласні центри. У цьому турі ансамбль започаткував флешмоб на краще виконання пісні «ТІКу». Співали й у Новограді, хоча зал «качало» від драйву не настільки, що варто розраховувати на лідерство серед міст-виконавців.
Звісно, думки глядачів після концертів зірок щоразу будуть різними — комусь сподобається дуже, а комусь — ні. Головна умова, напевно, любити творчість артиста і йти на його концерт, аби відволіктися від буднів, що особливо тиснуть на мешканців провінцій, адже піти нема особливо куди. Високого мистецтва люди у подібних містах до нашого потребують не настільки сильно, як шоу, а «ТІК» не переїхав досі жити у столицю і їздить на концерти з рідної Вінниці, позиціонуючи себе як народний гурт. Хоча із цим якось не дуже клеїться образ кремезного охоронця з навушниками під сценою, який періодично бігав по залу так, ніби Бронюку загрожує у Новограді терористична атака, а на фінальній пісні глядачам не дозволили піднятися на сцену, щоб подарувати квіти…
Підсумувала усі враження від концерту патріотична пісня «Так, я люблю Україну», що, в принципі, стала головним меседжем: наші артисти, яким вдається об’єднувати людей на основі української музики, заслуговують на аплодисменти. Куди більше, аніж українські політики чи дипломати.
«Артист — це, в першу чергу, громадянин, і як би там не було, ми не можемо бути поза тим, що відбувається, — з цього приводу висловився соліст в інтерв’ю «Viva.ua». — У нинішніх обставинах артист із публічного діяча перетворюється на громадського діяча. Наші прихильники, глядачі, слухачі — це і є наша країна, і якщо їм зараз важко, то я маю зробити усе, щоб їх підтримати, допомогти. Тому буду співати до того часу, доки це буде потрібно людям, і доки будуть сили».