15 квітня минає 20 років, як перестало битися серденько Валерія Олександровича ГОПАНЧУКА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає, свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забуть ні на мить.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі мама, тато, сестра, брат, племінники, племінниці

12 квітня минуло 10 років світлої пам’яті Миколи Анатолійовича ПАВЛОВСЬКОГО з села Майстрова Воля

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде, та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Усі, хто його знав, згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Вічна пам’ять та Царство Небесне.

Донька Ірина з сім’єю

12 квітня минуло 9 років світлої пам’яті Валентини (Устини) Опанасівни ПОРТЯНКО

Минає час, але Ви вічно будете жити в наших серцях і думках.

Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій.

Сумуючі рідні

14 квітня — 40 днів світлої пам’яті Анатолія Ілліча ГРУЗДЮКА

У скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Нехай свята земля береже твій вічний сон.

Сумуючі дружина, діти, онуки

15 квітня — рік, як пішла з життя найдорожча нам людина — мамочка-молдаваночка — Катерина Якимівна ХРИСТИЧ

Немає таких слів, щоб вимовити наш біль і печаль. Ти пішла із життя, залишивши нас у розпачі, дім став порожнім, а життя втратило свої барви. Ти пішла від нас дуже рано, ніхто не зміг тебе врятувати, наша рідненька, ти нам пробач...

Скільки б часу не минуло, ти вічно житимеш у наших серцях, пам’яті і серцях тих, хто тебе знали і з любов’ю називали «Мама Чолі».

Рідненька наша! Уклін наш тобі до землі, дякуємо, що ти була з нами і що зробила для нас. Твій життєвий шлях залишив яскраві спогади і частину твоєї душі в кожному з нас.

Царство тобі Небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі чоловік, син з сім’єю

16 квітня минає 15 років, як пішов з життя найдорожчий у світі батько, дідусь, прадідусь — Степан Лук’янович ГОРДІЄНКО з с.Дідовичі

Кажуть, Бог забирає найкращих. Так воно і є... Вже 15 років пролетіло, як пішли Ви в інший світ, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається біль в наших серцях... Важко повірити, що навіки перестало битися Ваше турботливе серце. Ви були для нас опорою, порадником, найкращим батьком, дідусем та прадідусем. Все своє життя Ви турбувалися про нас, забувавши про себе. Спасибі Вам, рідненький, за все, що Ви дали кожному в цьому житті. Пам’ять про Вас — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Хай над Вашою могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози, пам’ять про Вас. Хай земля Вам буде лебединим пухом. Вічного Вам життя в Царстві Небеснім та спокою Вашій душі.

Вічно сумуючі діти, внуки, правнуки

12 квітня — 5 років світлої пам’яті Геннадія Миколайовича КУЛЕШОВА

Ми пам’ятаємо про тебе і Богу молимся завжди, щоб мав ти спокій там — на небі, ти все це бачиш з висоти! І пом’яніть його, хто знає, словами добрими і думкою не злою, хай Бог простить й гріхи прощає, він був, як всі, людиною земною.

Сумуючі дружина, син, дочка, зять, невістка, онук Сергій, онучки Дар’я та Олександра

14 квітня минає 5 років світлої пам’яті Євгенії Купріянівни БОНЬКОВСЬКОЇ

Дорога мамо, спасибі за невтомні руки золоті, безсонні ночі, за доброту. Сумно нам без тебе, ти до нас вже не прийдеш, тільки ми до тебе.

Чоловік, сини, невістки, внук

У променях небесного світла нехай твоя душа не знає перешкод

Юрій Олексійович ЛЕМІШ

06.09.1952-18.04.2006 р.

Хай тихо скотиться сльоза за те, що ти колись був, за руки невтомні з мозолями, тепло душі і ніжне серце.

Сумуємо, любимо, дякуємо за все.

Дружина, діти, онуки

СПІВЧУТТЯ

Педагогічний колектив ЗОШ I-III ступенів №3, батьки та учні 2-А класу та 10-го класів висловлюють щирі співчуття голові батьківського комітету Веніковій Олені Сергіївні, Олександру, Владиславу та батькам з приводу тяжкої втрати — смерті чоловіка, батька, сина — Олексія Анатолійовича ВЕНІКОВА, учасника АТО

У цей скорботний час сумуємо разом з вами. Вічна йому пам’ять і низький уклін.

12 квітня минуло 8 років, як пішла з життя наша мама, бабуся, прабабуся — Надія Сельвестрівна КУЗНЄЦОВА

У скорботі схиляємо свої голови. Царство Небесне та вічний спокій тобі, наша дорога.

Діти, внуки, правнуки

10 років непоправного горя, безмежної втрати, болю, розпачу, розлуки...

17 квітня — сумний день для всієї родини, день смерті найріднішої людини — Леоніда Григоровича ІВАНОВА

Зі сльозами на очах низько схиляємо голови над твоєю могилою. Пам’ятаємо про тебе завжди. Любимо та сумуємо.