У офіційній назві — неофіційні емоції щирої родини, у якій відтепер вісім (!) діток, і це, кажуть батьки-вихователі, ще не межа. Урочисте відкриття першого у місті дитбудинку об’єднало усіх — у прагматичному, сповненому проблем, суспільстві, ця подія стала острівцем гуманності і милосердя. Виявляється, є люди, котрі щиро роблять добро для інших, і цими, іншими, стали дітки, чиїх біологічних батьків позбавлено прав.
25 квітня відбулося урочисте відкриття дитбудинку. Велику дружну родину прийшли привітати влада, меценати і службовці, котрі допомагали втілити ідею у життя. З цієї ж нагоди у Новоград-Волинський приїхали заступник міністра соціальної політики України з питань євроінтеграції Олександра Чуркіна, начальник відділу сімейних форм виховання Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Мінсоцполітики України Інна Гончарук, заступник голови ОДА Ярослав Лагута та директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Світлана Гресь.
Великий і красивий будинок на вулиці Переяславській, схожий на фортецю, було придбано за рахунок субвенції з Держбюджету у сумі 1 млн. 709 тис. грн., при співфінансуванні міського бюджету — 250 тис. грн. Нове житло складається з 6 кімнат, 2 санвузлів, кухні, поруч — земельна ділянка у 6 соток. Цей будинок обраний тому, що неподалік — ЗОШ №4 і ДНЗ №6, необхідна для сім’ї інфраструктура.
14 лютого 2018 року, відповідно до рішення виконкому міськради, вручено сертифікат на право користування будинком родині Щавлінських. Подружжя у 2016-му році було відзначено у рейтингу «Гордість міста», у номінації «Янголи добра».
— Кожен з нас має свою місію на Землі: хтось рятує людей від хвороб, хтось несе світло знань, хтось будує житло, а ми зібралися тут, щоб подякувати родині, яка знайшла свою місію у створенні родини для дітей, позбавлених душевної теплоти та батьківської любові, — сказав міський голова Віктор Весельський. — Милосердя відроджує віру у людяність нашого суспільства.
Маючи двох власних дітей, батьки-вихователі взяли у родину спочатку двох, потім — ще чотирьох дітей. Пояснюють це просто: дуже хотіли, аби іншим діткам було так само добре, як їх власним, у спільній великій родині.
— З 2012 року ми — прийомна сім’я — взяли тоді двох хлопчиків. Минуло 7 років, і ми зрозуміли, що можемо збільшувати сімейне коло. Більше ніхто у місті не наважувався. Ми — першопрохідці, можливо, з нас візьмуть приклад. Це важко, але реально, бо кожна дитина має право на сім’ю. Дитина без батьків — наче бадилина, ніхто не пригорне, а у родині завжди підтримають і пригорнуть, подарують любов і розуміння. Колись ми проходили з донькою повз цей будинок, і вона казала: «Який гарний будинок, схожий на палац!» Тепер ми тут живемо. Хочу подякувати усім, хто допоміг придбати це житло, робити ремонт, хто купував техніку, привозив меблі.
Ремонт у великому будинку батьки робили власноруч. За допомогою численних меценатів у оселі з’явилися дерев’яні меблі, сучасна побутова техніка. Багато подарунків було вручено на відкритті дитбудинку. Усі — і влада, і меценати — запевнили, що підтримуватимуть велику сім’ю надалі.
— Це — велика подія для всієї країни, а не лише для вашого міста, — зауважила заступник міністра соціальної політики України з питань євроінтеграції Олександра Чуркіна. — Від імені Уряду дозвольте вклонитися чудовій родині. Це — велике щастя, бо у вас тепер у вісім разів більше дитячих посмішок, уваги від дітей, любові. Велика відповідальність — виховати вісім громадян України, якими усі ми будемо пишатися. Житомирська область одна з кращих за кількістю альтернативних сімейних форм виховання. Тут втілюють у життя передові практики, ми їх з вдячністю підтримуємо. Представники місцевої і обласної влади зробили велику справу. Усе, що залежить з нашого боку, — будемо раді долучитися і допомогти.
«Якби не чоловік Павло, я би сама це не потягнула. Так само він говорить. У нас взаємопов’язано все у родині», — ці слова Жанни Щавлінської дають підстави вірити, що у гармонійного подружжя вдасться започаткована гарна справа.