Весняна пора впевнено крокує по землі, прокинулась матінка-природа, одяглася у пишне вбрання весняних квітів. Цю прекрасну пору року називають жіночим ім’ям — Весна. В Україні стало доброю традицією відзначати у другу неділю травня День Матері.
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері — найсвятіше людське почуття. Вся наша любов, ніжність їй — Матері: «Скільки не судилося страждати, я благословлятиму завжди день, коли мене народила мати для життя, для щастя, для біди».
Завжди дивуюся: скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки найріднішого, найдорожчого, наймилішого, можливого і неможливого увібрало в себе це дивовижне сонячне світло: «Мамо! Ластівко, журавко, пісне моя. Твої руки пахнуть хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами. Твої очі — ніжне озерце, в якому прозорість, глибина і ніжність. Твоя мова — гомін весняного струмка, ніжна мелодійна. Нехай святиться слово Мати. Дай, Боже, їй багато літ».
Кожен із нас у невідплатному боргу за велику материнську любов і життя, нею подароване. І хочеться вірити, що всі ми через усе життя пронесемо світлий образ своєї мами, в якої врода, мов калини цвіт, і ясні очі, ніжні й неозорі, душа відкрита, мов безмежний світ. Кожен для себе промовляє: нічого не треба, нічого не хочу від світу — лишень, аби мати на білому світі була.
Життя іде, ростуть діти і в 10 років, і в 30, і в 50, і в … Її ніколи не покидає тривога за долю дітей. «Поки живе матуся рідна, ми думаємо, що ми ще молоді. Вона нас ніжно дітьми називає, хоча ми вже давно своїх дітей, онуків маємо, а на скронях — сивина». Переконана, що любов до батьків — основа життя в гармонії із собою, зі своєю родиною. Це, в першу чергу, умова внутрішнього ладу, внутрішньої рівноваги та правильного розуміння життя. «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі», — завжди пам’ятаємо заповідь Христову.
Ставлення до жінки-матері — дзеркало нашої моральності. До неї, до Матері, звернені найтепліші рядки поетів, письменників, її зображають живописці та оспівують музиканти. Цінуймо Матерів, щоразу промовляючи своїм серцем слова-перли. Нехай вони вливаються в нас, у наші серця і стають у ньому постійними жителями.