Свята Неділя, Трійця… А ще в народі кажуть: Зелене свято. І не дарма. Cаме в ці дні зібрані трави вважаються найбільш цілющими. І починають їх збирати до сходу сонця, з четверга і до Святої Неділі.
Та помічними вони є заготовленими і на саму Трійцю, в будь-яке інше свято. Можна збирати трави і копати коріння щодня, тільки треба знати, як, де і коли.
Тож, раненько, у Святу Неділю, по лікарські рослини помандрував і я.
І одразу звеселили серце солов’ї, які витьохкували десь у заростях біля Случі.
Легкою гіркотою духмяніла бузина, біло-жовті парасольки якої густо розсипалися краєм соснової лісосмуги.
До речі, цвіт бузини (з додаванням лікарської ромашки і цвіту глоду) є дуже помічним при простудних захворюванням. Коли вже хто захворів на цю недугу (можна вживати такий відвар і для профілактики), то ложку суміші цих рослин треба залити окропом (0,5 л), окутати і дати настоятись 15-20 хвилин. Потім процідити і протягом дня, ковтками, цю порцію випити. І так — до повного одужання.

Кручу педалі велосипеда далі. До Івашківки.
Соснова лісосмуга обірвалася. Праворуч — зеленіють соковиті, зелені хліба, ліворуч — продисковане поле. Чекає на свій час.
Раптом над головою дзвінко защебетав жайворонок. Зупинився, задираю голову. Тріпотить невтомно пташка високо в небі. Майже в одній точці.
Настрою додалося.
Перед селом беру праворуч. Невеличкими килимками — а то й по кілька — синіють дзвоники. Раніше я їх тут не зустрічав. Дивно.
Повертаю в бік річки. І… настрій, як корова язиком злизала…
Стихійне сміттєзвалище. Кілька років тому я про нього вже писав. Тепер смітники ще більше розрослися.
Подумалося: невже мешканці Івашківки вирішили закласти бомби сповільненої дії у себе під боком?..
А може, це сміттєзвалище вже санкціоноване? Видно, що бульдозерист старанно нагортає сміття все ближче і ближче до лісосмуги. Цілі терикони!
Значить, бульдозер чи трактор тут закріплено?..

Веду свій велосипед уздовж соснової лісосмуги, у зворотний бік. Тільки вже іншою дорогою.
Соснова лісосмуга…Точніше, її залишки. Багато деревини вирізано. Лісівники кажуть, що через хвороби і шкідників, які масово вражають цей сорт деревини.
Неподалік річки, на луках, поважно походжає лелека. Вишукує жаб.
Йду далі. Не турбуватиму чорногуза. Все одно чебрець, іван-чай і ракові шийки у цій місцині ще не зацвіли.
Біля вільшника нашморгав листя ожини. Адже лише один листочок цієї рослини варто взимку запарити в склянці окропу і отримаєте багато необхідних організму мікроелементів.
На вирубці нарвав парасольок бузини, які вже повністю розквітли і не обсипаються.
Весь кущ не обриваю. Дотримуюсь загальних правил: лише третю частину можна брати. Як і будь-якої іншої лікарської рослини. Все забереш — рослина зникне і може більше тут не з’явитися.

Десь понад Случчю, у вербових заростях, завів рулади-трелі соловейко. З ним почали перегукуватися солов’ї з того берега, від Перемоги.
Чомусь пригадалися рядки Олександра Олеся:
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди...
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!..
П’янить серце травнева буйна зелень дерев і розмаїття трав, спів пташок і дзижчання бджіл…
Травень…

На тому березі кілька сімей виїхали автами на відпочинок.
Он двійко діток весело гарцюють на травичці. Батько багаття лаштує. Дружина рибу ловить на юшку.
Ідилія!

Травень — тільки початок цвітіння лікарських рослин. Он тільки-но набубнявів звіробій, пірамідкою тягнеться в небо коров’як, густе пір’ячко повикидав деревій… Скоро зацвітуть.
Ближче до колишньої військової переправи нарвав листя малини і суниці. Нашморгав листя і берези.
Відомий чернігівський народний цілитель Іван Просяник запевняє, що березові бруньки і листя є унікальними ліками. Бурятські цілителі (а це — школа Тибетської медицини) березові бруньки або отой малесенький листочок, який щойно розкрився, ставлять вище славнозвісного женьшеня, бо вони не дають ускладнень для тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання. Особливо найціннішим є отой, щойно розкритий, листочок, настоянка з якого гасить всі новоутворення, омолоджує організм, в багато разів підсилює його захисні функції і не дає ускладнень, як женьшень. Березові бруньки і листя можна споживати і для профілактики.
Та, оскільки пора на бруньки і оті маленькі листочки вже минула, то час нашморгати більшого березового листя, яке також має неабияку лікувальну силу. Автор цього матеріалу, наприклад (вже багато років поспіль), особливо в осінньо-зимовий період, споживає цього листя з добрячу торбу, додаючи його по п’ять-сім листочків до чаїв.
До речі, ще батько Івана Просяника — Герасим, потомственний цілитель-травник, до листя малини, ожини, суниці і берези додавав іван-чаю. Він запевняв, що такий напій незрівнянний у зимову пору. Лікувальний, оздоровчий, що жене всі недуги. А з додаванням чебрецю заспокоює нервову систему, знімає як фізичну, так і розумову перевтому. Особливо він помічний жінкам у пору другої молодості, бо повністю знімає синдром клімаксу.