www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 23/2018

08 Червня 2018 | Оприлюднив: | 418 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

8 червня минає 40 днів, як пішла з життя рідна нам людина — Петро Іванович ПОГОРЄЛОВ

Ти пішов від нас у вічність, але пам’ять про тебе, ніжність і доброта твого серця назавжди залишається з нами.

З глибоким сумом сім’я Канарських

8 июня — 40 дней, как на 81-м году ушёл из жизни Пётр Иванович ПОГОРЕЛОВ

Не простившись ни с кем, не сказав всем: «Прощай!», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года, образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда.

Жена, дети Саша, Люда, внуки Саша, Ксенья

11 червня минає 5 років світлої пам’яті Валентина Апполінаровича СВІНЦІЦЬКОГО

Вогонь життя раптово згас, печаль і смуток серце ранять, низький уклін тобі від нас і вічна пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Дружина, діти та онуки

9 червня — рік, як пішла з життя любляча дружина, мама та бабуся — Валентина Олександрівна ЩИРСЬКА

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких — лиш вічно пам’ятають.

Вічно сумують чоловік, сини, невістки та онуки

7 червня — 2 роки світлої пам’яті Світлани Андріївни КОЛОМІЙЧУК-ТИКАЛО
13.08.1968-07.06.2016 р.

Ми тебе завжди пам’ятатимемо. Царство тобі Небесне. Вічна пам’ять.

Сумуючі батько, мати, дочка з чоловіком, онук, брат і всі рідні

9 червня минає 40 днів, як немає з нами найріднішої мами, бабусі, прабабусі — Валентини Антонівни АНТОНЮК

Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить. Ми кожен день тебе чекаєм і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра і проста. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки часу не мине, ти завжди будеш поряд з нами. Спи спокійно, наша люба. Лебединим пухом хай буде земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

З глибоким сумом дочка, внуки, правнучка

Был надеждой и опорой, остался болью на душе.

12 июня — 5 лет светлой памяти дорогого мне человека — Михаила Петровича ЦЯПЕНКО

Я буду помнить тебя вечно, за то, что был ко всем сердечным, за твою мудрость, доброту, за деловитость на посту, за искренние, умные советы, за то тепло, что отдать смог, пусть рай откроет тебе Бог. Как трудно подобрать слова, чтоб ими боль мою измерить, так сложно в смерть твою поверить, со мной ты будешь навсегда.

Твоя жена

11 червня минає 9 днів, як перестало битися серце дорогого нашого батька, дідуся та чоловіка — Петра Арсентійовича ЛИТВІНЦЯ

Вас немає, серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день чекаєм Вас і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра і проста. Не заросте ніколи та стежина, що Вас провела в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ви завжди будете поряд із нами. Хай над Вашою могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Вас. Спіть спокійно, наш дорогенький. Лебединим пухом хай буде Вам земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

9 червня минає 11 років, як пішов з життя Михайло Павлович ГОРБАНЬ

Життя людське, немов тоненька нитка, обривається. Наш рідний, ми сумуємо за Тобою. Не можемо повірити в те, що перестало битися Твоє турботливе серце. З кожним роком все важче, з кожним роком — все сильніший біль втрати. Нехай буде пухом Тобі земля, вічна пам’ять і Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки

8 червня минає 5 років, як раптово зупинилося серце дорогого синочка, люблячого батька та чоловіка — Руслана Васильовича КОЦЮБИ

Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.
Ти не помер: тебе не стало, тебе забрав до себе Бог. У цьому світі був так мало — і не пізнав ще всіх тривог...
Ти не відчув ще щастя всього, не виплакав всіх сліз своїх, недоказав ти рідним того, що було в думках...Затих.
Ти не помер: тебе не стало — та в серці житимеш завжди. У цьому світі був так мало — та залишив навік сліди.

Завжди сумуючі рідні

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,