12 липня минає 40 днів, як перестало битися серце дорогого нашого батька, дідуся та чоловіка — Петра Арсентійовича ЛИТВІНЦЯ

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тяжким смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід в житті ти залишив і скільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив ти для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття, тобі не буде забуття. Лебединим пухом хай буде тобі земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

6 липня минає рік з дня смерті нашої найдорожчої людини, мами — Марії Максимівни ВОЗНЮК (ШЕВЧЕНКО)

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі, а пам’ять на землі зоріла.

Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.

Люблячий чоловік, діти, онуки

9 липня минає 40 днів та виповнилося б 60 років Валентині Григорівні ГАЛЬЧУК

Душа спочила... Відійшли турботи, покинув біль, тривога відійшла. Нема куди спішити — нема роботи, а ти ж без неї й миті не могла. Була ти дуже гарна, енергійна, за все життя спочинку не знала. Так щиро обробляла землю рідну, так тонко пряла, ткала, вишивала... Минуло все... полинуло у вічність. Не повернеться повсякденна суєта. Відпочивай, вповай на Божу милість, до другого повернення Христа.

Вічно сумуючі мама та брат Сергій з сім’єю

12 липня минає 40 днів, як передчасна смерть забрала нашого дорогого синочка, чоловіка, батька, брата, дядька — Сергія Володимировича ГОНЧАРУКА

Хай ангел Господній хранить твою душу, хай Царство Небесне Господь тобі дасть. А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає.

Сумуючі батьки, дружина, діти, рідні, друзі

7 липня — 40 днів, як пішов з життя Василь Васильович ГУБЕНЬ

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, згадайте разом з нами і пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі сестра і всі рідні

11 июля — 15 лет, как нет с нами любимого мужа, папы — Александра Шаваршовича ПОГОСЯНА

А мы, надеясь, чуда ждали...

Но чуда не произошло.

Ушёл в неведомые дали

И так на сердце тяжело...

Тебя нам очень не хватает,

Когда мы встретимся, — Бог весть...

Хотим сказать тебе, родной наш, —

Спасибо, что ты был... Нет, есть!

Мы ЛЮБИМ... ПОМНИМ... и СКОРБИМ!

Жена, дочери, зятья и внуки

11 липня — 40 днів, як раптово обірвалося життя улюбленого сина, брата — Миколи Вікторовича ТКАЧУКА

Тобі було лише 32... Як птах, синочку, в небо полетів, без тебе рідний, світ нам похмурів, без тебе, сонечко, так важко жити, тебе ми вічно будемо любити. Хай Ангел Господній хранить твою душу. Хай Царство Небесне Господь тобі дасть. Вічний спокій.

Вічно сумуючі рідні

9 липня минає 10 років, як перестало битися серце Анатолія Олексійовича ТКАЧУКА

Ти не помер — тебе не стало, тебе забрав до себе Бог. У цьому світі був так мало і не пізнав усіх тривог... Ти не відчув ще щастя всього, не виплакав всіх сліз своїх, не доказав ти рідним того, що було у думках... Затих. Не всі сходив свої дороги, не показав усіх чеснот, не всі здобув ти перемоги, не досягнув ще всіх висот... Ти не помер — тебе не стало, та в серці житимеш завжди. У цьому світі був так мало — та залишив навік сліди.

Дружина та донька

8 липня минає рік, як не стало дорогого, люблячого синочка — Сергія Степановича РОМАНЮКА

Ти не помер — тебе не стало, тебе забрав до себе Бог. На цьому світі був так мало і не пізнав ще всіх тривог... Ти не відчув ще щастя всього, не виконав всіх задумів своїх, не доказав ти рідним того, що було в думках твоїх.

Ти не помер — тебе не стало, та в серці житимеш завжди. Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.

Завжди сумуючі батьки та всі рідні