Чи доречно випасати кіз на шкільному подвір’ї? З таким запитанням у редакцію «Звягеля» прийшов чоловік, чия онука навчається у міській ЗОШ №5. За його словами, він уже звертався до адміністрації школи. Надто — після того, як онуку вдарила коза, припнута для випасу в межах шкільної території. Дівчинку після інциденту оглянув травматолог. На щастя, значних ушкоджень вона не зазнала — порекомендували масажі і триматися подалі від… шкільних кіз.
В адміністрації ЗОШ №5 чоловіку відповіли, що кози, яких тримають жителі сусідніх із навчальним закладом приватних будинків, пасуться на шкільному подвір’ї зі згоди директора. Тварини з’їдають траву, тож її не треба викошувати.
Газета «Звягель» теж звернулася за коментарем у школу №5. Як із приводу цього питання, так і іншого, порушеного нашим читачем, — щодо безпечності поряд зі школою паркану із металевими шпичаками.
На період літніх освітянських відпусток на господарстві за старшого залишилася шкільний завгосп. Із розмови з нею склалося враження, що випас кіз на шкільному подвір’ї та старий паркан (якому, як зізнаються, вже років сорок) — то не проблема. Мовляв, кози пасуться не перед школою, а подалі, в садку. Тож, нехай діти до них не підходять. А що паркан зі шпичаками, так учнів же ніхто не примушує на нього стрибати…
Коли цей матеріал і номер в цілому був майже готовий до відправки на друк, до редакції «Звягеля» зателефонувала директор ЗОШ №5. Пані Капчинська, на відміну від шкільного завгоспа, наявність проблем не заперечувала. Пообіцяла, що небезпечний паркан зроблять безпечним вже до початку нового навчального року. «Зараз дуже багато роботи, а технічних працівників обмаль», — пояснила Лариса Антонівна.
Що ж до кози, то тварині й учням доведеться шукати розумний компроміс. «Були часи, коли на шкільній території випасалися десятки кіз. Зараз лишилася одна, яку тримає дідусь, будинок якого знаходиться поруч зі школою. Ми з ним домовилися, що коза пастиметься тільки після обіду, коли в школі немає учнів, або ж у присутності господаря. Власне, поруч із місцем у глибині шкільного подвір’я, де ми дозволяємо пасти тварину, знаходиться газовий розподільник, котельня, там, як не прикро про це говорити, валяються шприци, залишені нічними наркоманами… Тобто, учням узагалі не бажано там бігати… Ми їм про це кажемо. До того ж, територія навколо школи велика, і єдиний технічний працівник не встигає все покосити. А власник тварини нам допомагає», — прокоментувала ситуацію директор ЗОШ №5.
Вона, зі свого боку, порадила турботливим батькам і дідусям учнів частіше допомагати навчальному закладу. Адже відомо, що на одному бюджетному фінансуванні й лише бюджетними працівниками все зробити не вдається. Приміром, спортивний зал, який не функціонує, бо досі до цього не пристосований. Свого часу було освоєно на ремонт 300 тисяч бюджетних коштів, яких виявилося замало. Повинні були виділити ще, але звернення адміністрації школи до мерії про продовження ремонту шкільного спортзалу залишають без уваги, — пожалілася Лариса Капчинська. Ось, за її словами, дійсно проблеми. А з парканом і козами пообіцяли владнати.