www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины
free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


«Собаки на виборах не голосують — тому у них життя собаче»?

27 Липня 2018 | Оприлюднив: | 79 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Містяни часто скаржаться на агресивність собак. Ось такі ситуації, на жаль, щодня можна побачити на вулицях Новограда«Вже п’ять років діє у місті тимчасовий притулок для тварин, де нині утримується понад 300 собак і котів. Усі вони щодня хочуть їсти та потребують лікування», — з цими словами завідувачка притулку Валентина Захарчук і раніше приходила у редакцію. Наші інтерв’ю були різними за емоціями, бо і редакційний колектив, і українське суспільство загалом, поділяються на два табори, коли йдеться про безпритульних тварин. Обидві позиції можна звести до фрази, в якій кожен на власний розсуд поставить кому: «утримувати не можна стріляти».
Втім, Валентина Захарчук на цю тему не дискутує, а людським обов’язком вважає опіку над тваринами-безхатьками. У редакцію «собача мама», як її називають, прийшла розповісти, як та за які кошти тварини проживають у притулку. «Якось просила владу надати допомогу, то мені сказали: а де ви перед виборами були? Я відповіла, що мої тварини — не виборці, вони не голосують».
Виборців, щоправда, не підкидають під органи влади, як люди роблять це з цуциками чи котенятами. «Тварини потрапляють до мене різними способами, — говорить пані Валентина. — Їх прив’язують біля мого будинку, залишають біля паркану в пакетах та коробках, наглухо зав’язаних скотчем або забитих цвяхами… Часто підкидають хворих тварин, яких доводиться довго лікувати. І не тільки цуценят, але й дорослих собак. Я тримаю дві кози, щоб годувати малечу молоком».
— Будувала притулок сама, допомагали підприємці, — історією створення притулку, про який мріяла з дитинства, Валентина Захарчук багато разів ділилася зі ЗМІ (про цінний досвід, до речі, розповідали журналісти з різних міст). У будівництві міська влада участі не брала, на харчування виділила наступне. Нижче — розрахунки.
На даний час на харчування тварин громадській організації «Захист тварин «Оберіг» виділено 200 тисяч гривень. На утриманні ГО перебуває 308 тварин. Якщо 200 тис. грн. поділити на 12 місяців, то отримуємо 16667 грн. на місяць. Ділимо цю суму на 30 днів — 555,6 гривень на день. 555,6 грн. розподіляємо на 308 тварин і отримуємо 1,80 грн. на одну тварину. Із 1 вересня на 1 місяць на харчування тварин розраховано 10 тис. грн., якщо 10 тис. грн. поділити на 30 днів — отримаємо 333 грн. Тобто, 1,1 грн. на тварину в день. Як гадаєте, за ці кошти тварини можуть вижити?
Отже, нашим депутатам обездолені тварини непотрібні — вони ж не голосують на виборах. А я одна за усіх не можу проголосувати, щоб дали тваринам їсти за голоси на виборах! Тому харчів для тварин не вистачає, на будівництво та ремонтні роботи виділили 0 гривень, на лікування — теж 0. Отакі щедрі у нас депутати! А ми ж йдемо в Європу!? — обурюється жінка.
Валентину Мечиславівну часто звинувачують: мовляв, навіщо стільки тварин назбирала? «Я тільки інвалідів підбирала, а решту — люди підкидали у мішках, коробках, на мотузках, — пояснює жінка. — Місцева влада щомісяця підвозить більше десятка, бо мешканці невдоволені — собаки на клумбах сплять, вночі гавкають, нападають на вулицях… Кажуть, що бродячі собаки агресивні, але ж відомо, що собака кусає лише через собаче життя. (До речі, нещодавно я (авт.) повернулася з Моршина, де на кожному кроці бачила великих і неагресивних (!) псів з чіпами на вухах (інформація про медичний догляд). Цікаво, що для своєї дислокації собаки обрали місця поряд із їдальнями санаторіїв. Тобто, самі знайшли вихід: відпочивальники їх годують, а вони на людей не нападають).
«Треба знищити бездомних тварин — не буде проблеми», — часто чує пораду очільниця притулку, на що відповідає: «А де ж ваша любов до Батьківщини? Дерево, квітка, метелик, горобчик, собачка — це є складові Батьківщини, яку маємо любити і захищати. А куди дійдемо з нашою черствістю?».
Валентина Захарчук втомилася боротися за нещасних тварин фізично і морально. З жалем каже: давно зрозуміла, що вони нікому не потрібні, проте залишається принциповою: «Скільки зможу — скільки утримуватиму притулок. Запрошую кожного мешканця завітати до нас, щоб особисто переконатися, в яких умовах живуть тварини, і чи можна залишатися до них байдужими».
Якщо у вас, шановні читачі, є бажання побувати у притулку та підтримати його фінансово, подаємо банківські реквізити картки Приватбанку: 5168 7427 0079 5762. У редакції «Звягеля» є номер мобільного телефону пані Валентини, який надамо усім, хто має дієві пропозиції.

Юлія КЛИМЧУК
Фото автора

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,