А.П.ЛЕВИЦЬКА СТВЕРДЖУЄ, ЩО ЗВИНУВАЧЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ДІЙСНОСТІ
Минулої п’ятниці Новоград-Волинський заштормило через відключення водопостачання. Мікрорайони правобережної частини міста («Червоні», «Зелені», «Болгарбуд», вул.Леваневського) опинилися повністю без води. Їм пообіцяли підвіз води технічної.
Абонентам Водоканалу, котрі проживають у центральній частині Новограда, довели наступний графік: вода мала подаватися в мережу погодинно — із 6:00 до 9:00, із 12:00 до 14:00, із 18:00 до 23:00. Невтішний анонс поширювався на 21 та 22 липня. Але, з огляду на причину ситуації — багатотисячні борги Водоканалу перед обленерго за електроенергію, вимушена водна дієта загрожувала розтягнутися на тижні й місяці.
Соцмережі зарясніли гнівними дописами новоград-волинців. І невдовзі міська рада на своїй сторінці у Фейсбук опублікувала радісне повідомлення: «Питання водопостачання для населення міста вирішено!».
«Міський голова Віктор Весельський під час розмови з головою Житомирської обласної державної адміністрації Ігорем Гундичем погодив питання електропостачання для комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». Таким чином, подача води для населення міста відбуватиметься без перебоїв», — написав 20 липня, о 17:52, відділ інформації та зв’язків із громадськістю міської ради.
Регулярні пориви водогонів, ліквідація наслідків на яких часом триває по декілька діб, руда вода з-під крана, з якою постійно стикаються споживачі у всіх мікрорайонах, найвищий в Україні тариф та відсутність реальних перспектив покращання становища тримали громаду Новограда у напрузі вже не один рік. Схоже, що ймовірність повного відключення водопостачання міста через борги за електрику стала тією самою «останньою краплею».
24 липня 2018 року в Єдиній системі місцевих петицій, створеній у рамках програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Швейцарською Конфедерацією та виконується Фондом Східна Європа, зареєстровано петицію щодо звільнення керівника Новоград-Волинського водоканалу. Її автор — громадський активіст і член виконавчого комітету міської ради Олександр Куценко.
Повний текст петиції виглядає наступним чином:
«Враховуючи повноваження міського голови, громада міста вимагає достроково розірвати трудовий договір із Левицькою А.П. та призначити публічний конкурс на обрання нового керівника комунального підприємства ВУВКГ з незалежним від міського голови складом конкурсної комісії у вигляді представників громадських організацій, фахівців та людей з довірою суспільства.
Причини:

• створення боргу перед Житомиробленерго в розмірі більше 980 тис. грн.;


• допущення 95% зношення водопровідної мережі;


• повна відсутність взаємодії з населенням;


• постійні перебої подачі води;


• відсутність стратегії виведення підприємства із кризи;


• наявність судового рішення за справою із ознакою корупції;


• невідповідність якості стандартам питної води;


• критичний обсяг втрат води на підприємстві (в середньому за рік піднято води з річки Случ близько 3 млн. куб., реалізовано населенню — 1,4 млн. куб.).

З огляду на останні події навколо Водоканалу, газета «Звягель» звернулася за коментарем до начальника підприємства Алли Левицької.
Алла Петрівна пояснила, що принаймні до 1 жовтня 2018 року підприємству не загрожує відключення обладнання від енергопостачання за борги. Із обленерго погоджено графік реструктуризації боргу, який у сумі 583 тис. грн. має бути погашений Водоканалом до 1 жовтня цього року.
У той же час заборгованість населення за спожиту воду станом на 1 липня 2018 року складала 1 млн. 983 тис. грн. Така величезна сума накопичилася, значною мірою, через зміни в нарахуванні субсидії. Абоненти, які звикли, що за них заплатить бюджет, тепер не воліють самостійно оплачувати свої витрати.
— Водоканал має намір жорсткіше працювати зі злісними боржниками, — запевнила Алла Левицька. — Тих боржників, котрі проживають у приватному секторі, будемо відрізати від мереж водопостачання. Тим, хто проживає у багатоповерхівках, — перекривати каналізацію. Населення, яке сумлінно платить за спожиті послуги, не повинне страждати через боржників-сусідів, — озвучила плани керівник Водоканалу.
Поряд із цим, є біля 150 тисяч гривень, так званих, «мертвих боргів». Це — кошти, які не сплатили за воду вже померлі власники осель, наркозалежні, засуджені. Ці борги пройшли суди, але виконавча служба повертає документи без виконання. Судові збори в розмірі 80-100 тисяч гривень, які необхідно сплатити за позов про відчуження майна за борги, не дозволяють Водоканалу через суд продати майно злісного боржника, щоб стягнути борг, — пояснює специфіку проблеми Алла Левицька.
— Я не закриваю очі на те, що написано в петиції, але викладене там не відповідає дійсності, — коментує начальник Водоканалу. — Я не знаю, чому там вказана сума боргу за електроенергію — 980 тисяч гривень, тоді як підприємство винне на сьогодні 583 тисячі. Я відповідаю за ті цифри, які зараз кажу вам. Мене звинувачують, що я, як керівник, не поміняла мережі, що зношеність складає 95%. Але в підприємства немає коштів на заміну мереж, у тарифі цього не закладено. Держава також не виділяє на це коштів. Нагадаю, що в Новограді-Волинському — 221 км мереж водогонів і 89 км мереж каналізації. Є такі ділянки, які не замінювалися ще з початку роботи Водоканалу — з 1937 року. І така ситуація — в багатьох містах України. Вода, яку Водоканал дає на виході з потужностей підприємства, відповідає затвердженим державою стандартам. Інша справа, що вона може втрачати якість через вторинне забруднення, доки дійде до споживачів. Але тут ми знову повертаємося до відсутності коштів на заміну проблемних ділянок мереж. Через це — і часті аварії. До речі, ми не зобов’язані, відповідно до закону, повідомляти завчасно населення про відключення води на термін до однієї доби. Якщо сталася аварія на водогоні чи каналізаційному колекторі, то відключаємо на час ремонту без попередження. Стосовно втрат, то в середньому по Україні втрати води водоканалами складають від 40 до 60 відсотків. І це, значною мірою, пов’язано із крадіжками води, із тим, що досі не затверджено підзаконних актів, щоб ми могли стягувати плату зі споживачів за всю воду, яку, відповідно до побудинкового лічильника, подаємо до будинку.
— Чого я добилася, — так це включення до плану використання кредиту заміни 5 км найбільш «кричущих» водопровідних мереж. Це не було передбачено, оскільки кредит виділявся під проекти енергозбереження. Мені вдалося в особистих розмовах із міжнародними агенціями довести необхідність заміни тих 5 км. Такі зміни до цільового призначення кредитних коштів дозволили тільки Новограду і Борисполю, — наводить аргументи Алла Левицька.
— Мене звинувачують у корупції. Йдеться про адмінпротокол, який був складений через те, що на Водоканалі працюють мій чоловік і мій брат, а про це заздалегідь не було повідомлено листом міську раду. У нас у всіх — профільна освіта. За допущення порушення я сплатила штраф і виправила порушення, сповістивши міську раду, — додає Левицька.
Алла Петрівна зазначила, що Водоканал працює з абонентами у межах укладених договорів. Стосовно інших видів взаємодії, то невдовзі керівник пообіцяла придбати ліцензовану програму вартістю 28 тисяч гривень, яка дозволить для кожного абонента створити, так званий, електронний кабінет.
Станом на 26 липня петицію підписали 147 осіб із 200 необхідних. До кінця збору підписів залишилось 28 днів.