www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 31/2018

03 Серпня 2018 | Оприлюднив: | 309 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

3 серпня минає 15 років світлої пам’яті найдорожчої нам людини, рідної матінки, бабусі, донечки, сестрички — Алли Антонівни МАРВІНОЇ

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних ніколи. Спочивай з Богом, Царство тобі Небесне.

Вічно сумуючі мама, донечка Олена, внучок Данилко і вся рідня

31 липня — 40 днів, як пішов з життя дорогий та рідний нам Сергій Олексійович ДАНИЛЕНКО

40 скорботних днів нестерпного болю з тієї страшної нічної хвилини, як перестало битися твоє щире, турботливе серце. Ти любив життя і мав золоті руки, багато чого хотів встигнути, за що тобі — низький уклін, Царство Небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі дружина, донька з сім’єю і мама

Забути — не в силах, вернути — не в змозі...

6 липня — 10 років світлої пам’яті дорогої нам Раїси Іванівни СКИБИ

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, згадайте разом з нами і пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

1 серпня минуло 10 років, як пішла у вічність дорога дружина, мама, сестра, кума — Тетяна Степанівна КИРИЛЮК

Земне життя складне і швидкоплинне, і рідних проводжати безумовно жаль. Твій образ зберігати будем вічно, і пам’ять, і тяжку печаль.

Сумуючі чоловік, діти, рідні та друзі

10 серпня минає 6 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі — Франі Іванівни БОЯРСЬКОЇ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти, мамочко, мала золоту душу, щире серце, материнську вірність. Дякуємо тобі за все, що ти для нас нас зробила. Таких матусь не забувають, а лише вічно пам’ятають. Хай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять.

З глибоким сумом донька, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

04.08.18 р. — три роки, як від нас пішла у вічність наша донечка, наше сонечко — Ірина Юріївна М’ЯКОТА-КУЧЕРОВА
19.03.1986-04.08.2015 р.

Туга, сум, біль, болить серце, плаче душа.

Батьки

Пішла у вічність, а в серці — назавжди

7 серпня — 6-та річниця світлої пам’яті нашої дорогої, люблячої донечки — Марини Валеріївни ГАВРИШ

Рідна наша, якби ти знала, як нам тебе не вистачає. Ти була нашою радістю, надією, підтримкою, а стала довічним болем. Наче та квітка, зів’яла ти рано, згасла, мов зірка, мов ранкова роса. Замовкли пташки, заніміли тополі і сонце не світить, не тече вже вода. Серце стиснулось від муки і болю. Рідної донечки вже більше нема. Ми ще раз позовем тебе, доню, й зросить могилку сольона сльоза. Вітер журби тихо квіти колише. Сивим туманом знов в’ється журба. Тиша навколо могилки не дише, тільки сльозами бринить знов роса. Тільки лиш спогад і тихе мовчання. Сумно лежати тобі у землі. Сльози розлуки і сльози прощання, прийди до нас, донечко рідна, у сні. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі, наша дорога дитина.

Вічно сумуючі мама, тато, рідні і близькі

4 серпня минає два роки, як не стало мого єдиного синочка — Владислава Ігоровича ГРИЦЕНКА

Це — казка днів, вона була недовго. Цей світлий сон пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею, воно лишилося на усе життя!
Не знаю, сину, як без тебе жити,
Як біль душі до Бога донести.
Коли б могла, для тебе щось зробити... —
Не можу, бач, прости мене, прости.
Блукає пам’ять, кличе у минуле.
Тебе шукає у кожнім новім дні,
Лише вона той біль душі відчула
І всюди щось нагадує мені.
Он там, де річка, сину, ми сиділи,
Щось про життя тихенько говорили,
Раділи небу, сонцю і весні,
А там колись були на полі,
Ти завжди був підмогою мені.
Завмерло все без тебе у чеканні,
Бентежать серце спогади сумні.
Стільки усього в пам’яті лишилось...
Ті спогади, неначе в рану сіль,
Враз ожили в душі, заголосили
І тиснуть мене, тиснуть звідусіль.
Не вмію, сину, я без тебе жити,
В домівку тебе кличу повсякчас,
Свою печаль несу я, наче квіти.
Тобі на цвинтар, сину, кожен раз.
Як тяжко йти в печалі до могили...

Мама

5 серпня минає 9 днів тяжкої втрати найкоханішого чоловіка, найкращою люблячого татуся — Олександра Миколайовича ГЕРАСИМЧУКА
08.04.1982-28.07.2018

Ти не помер, тебе не стало, тебе забрав до себе Бог. У цьому світі був так мало — і не пізнав ще всіх тривог... Ти не відчув ще щастя всього, не виплакав всіх сліз своїх, не доказав ти рідним того, що було у думках... Затих. Не всі сходив свої дороги, не показав усіх чеснот. Не всі здобув ти перемоги, не досягнув ще всіх висот... Ти не помер, тебе нестало — та в серці житимеш завжди. У цьому світі був так мало — та залишив навік сліди. Хто знав, — просимо пом’янути. Вічна пам’ять, наш рідний. Царство Небесне.

Сумуючі дружина, донька, батьки, брати, швагро та всі рідні

9 серпня минає рік, як пішов з життя дорогий, рідний наш чоловік, батько, дідусь — Володимир Вікторович БАХУР

Тебе немає, серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день чекаєм тебе і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра і проста. Не заросте ніколи та стежина, що тебе провела в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поряд із нами. Хай над твоєю могилою світить сонце, а на квітах буде роса — то пам’ять про тебе. Спи спокійно, наш дорогенький. Лебединим пухом хай буде тобі земля, а на душі — вічний спокій і Царство Небесне.

З глибоким сумом дружина, доньки, зяті, онуки

2 серпня минає рік, як відійшов у інший світ завжди привітний, люблячий чоловік, добрий батько, турботливий дідусь — Віктор Альфонсович ГАРБОВСЬКИЙ

Кажуть, Бог забирає найкращих... Щемить душа і капає щодня сльоза, бо назавжди, рідненький, покинув ти нас, пішов у інший світ, звідки вже немає вороття. Немає слів, щоб жаль цей передати. Все, що у серці, дуже важко розказати. Такого, як ти, вже не буде. Такого, як ти, любили і шанували люди. Такого щедрого і доброго, як ти, не забувають, а такого, як ти, вічно пам’ятають. Нехай Господь Бог дарує твоїй душі Царство Небесне та вічний спокій.

Сумуючі дружина, діти, онуки

27 липня — сумний день для всієї родини, день смерті найріднішої людини — Валерія Олексійовича ГУЛАНОВА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможемо забути ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, всі рідні

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,