У день народження «Звягеля» у редакцію прийшла розповсюджувачка-старожил Віра Нагорна. Розповіла, що колись цю роботу запропонував Вірі Володимирівні редактор «Звягель-інформу» Юрій Ковальський, котрого вона згадує з дорогою душею і сумом, бо пішов у вічність. Нині, тримаючи у руках перший номер «Звягель-інформу», вона згадує 25-річний шлях, який пройшло наше популярне друковане видання. Радіє змінам, що відбулися з газетою, адже її наповнення завжди крокувало у ногу з часом, разом із ним зазнавало трансформації — відповідно до запитів читачів.
І справді — до історії «Звягеля», разом із колективом редакції, значною мірою причетні розповсюджувачі (нині їх — 13). Саме з їхніх рук у п’ятницю зранку, як гарячі пиріжки, читачі розкуповують свіжі примірники. Саме вони дізнаються про події першими, читають на роботі кожен номер газети, без винятку. Погодьтеся, важко знайти постійніших читачів, ніж вони.
— Певно, що газета з роками істотно змінилася, — поділилася думками Віра Нагорна, — а як інакше? На жаль, багатьох із тих людей, хто стояв у витоків газети, вже немає. Разом зі мною першими розповсюджувачами були Віра Ковальчук, Зоя Маліновська, Григорій Лавренчук. Яка газета мені дорожча — колишня чи сучасна? Напевно, цінніші спогади пов’язані з колишнім «Звягель-інформом», адже ми тоді були на 25 років молодшими. Я донині з задоволенням продовжую працювати з редакційним колективом та його керівництвом в особі подружжя Усенків. Вдячна усім за міцну співпрацю, за цікаву газету. Бажаю подальшого розвитку, нових цікавих публікацій та успіхів колективу!