У березні 1944-го року загинув у Вітчизняній війні, а 19 серпня минає 100 років з Дня народження Матвія Оверковича БОЙЧУКА с.Ярунь

Ти пішов від нас у вічність, але пам’ять про тебе залишиться з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Син з дружиною, онуки, правнуки, рідні

19 серпня минає рік світлої пам’яті Василя Антоновича НОСОНА

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе немає. Хто знає, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть молитвою та добрим словом.

Сумуючі армійський товариш Юра і Галина Олександрівна

19 серпня — 40 днів, як пішов з життя дорогий і рідний нам чоловік, батько, брат, дідусь — Михайло Павлович БОЛЬШАКОВ

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе немає. Хто знає, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом.

Сумуючі дружина, сестра, діти, онуки

23 серпня — 40 днів світлої пам’яті Тетяни Петрівни ЄФІМЧУК

06.07.1977-15.07.2018 р.

Господи, дитиночко моя рідненька, як тяжко жити без тебе, болить душа, серце розривається на шматки, сонечко наше. Як тяжко щомиті думати, що ніколи вже тебе не побачу, не почую, що ніколи вже не ступиш на цю святу землю. Донечко моя, Царство тобі Небесне, вічна пам’ять і вічний спокій твоїй вистражданій і вимученій душі. Прости, що не змогли тебе вберегти... Пам’ятаємо, любимо.

Твої донечка Саша, синок Людвіг, мама, сестра з сім’єю і всі рідні

13 серпня — 15 років світлої пам’яті, як пішов з життя люблячий син, надійний друг та найкращий у світі татусь — Олександр Іванович БОНДАР

24.04.1966-13.08.2003

Як сумно без тебе, татусю рідненький, печаль не проходить і серце болить. Так хочеться ще раз тебе обійняти й побути з тобою, хоча б ще на мить. Помолимось за тебе, тату, і свічка тихо спалахне. У Бога ласки поблагаєм, бо щиро любим ми тебе. Якби Ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Спи, рідненький, спочивай з миром. Хай сонечко зігріє твою могилу, а твоїй добрій душі — Царство Небесне та вічний спокій.

Сумуючі мама, донька Іра та всі рідні

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

22 серпня — 40 днів непоправного горя — трагічної смерті Дмитра Володимировича КУПРІЯНЧУКА

15.04.90-14.07.2018 р.

Прожив ти дуже мало, життя пізнати ти не встиг. Трагічним став літній ранок, коли тебе не стало. Розпорядилась доля так, життя твоє забрала. Рану душі і серця біль для нас усіх завдала. Ми дуже любимо тебе, наш сину, і віримо, у Небеснім Царстві ти живий. Колись у вічності зустрінемось з тобою, лиш це вгамує наш біль.

З глибоким сумом всі рідні