Цьому новоградському мандрівнику — 23. Мені він нагадав Дмитра Комарова зі «Світ навиворіт» — простий, щирий і допитливий. Відтоді, як він вирішив подорожувати світом, за рік (!) йому вдалося побувати у сусідніх Польщі, Росії й Грузії та в екзотичних місцинах: на Шрі-Ланці, у Малайзії та Індонезії (до речі, офіційна статистика нараховує тут 17804 острови, найвідоміший — о.Балі).
У списку реалізованих ним влітку справ — мандрівки автостопом у 5,5 тисяч кілометрів, спілкування з мешканцями Кавказу тощо. Про це Вадим розповідає на livejournal.com. Саме тут мені трапилася стаття мандрівника з Новограда про подорож островом Ява. Ось деякі цитати: «Природа дуже гарна: гори, вулкани, водоспади, океан, море, ріки, поля — кому що до душі. І це — лише Ява! Життя не вистачить, аби побачити усі індонезійські острови». «Кількість днів на острові — 11, бюджет — $10, ще $7 — подаровані. Витрати: фото для візи — $5, мобільна карта з Інтернетом — $4,5, особисті витрати — $6,5. Пересування — автостопом, автобусами і потягом». Фішка Вадима саме у тому, що він обрав для себе варіант бюджетних подорожей. Про це і не тільки — далі.
— Вадиме, звідки у тебе тяга до таких незвичних мандрівок?
— У школі любив читати пригодницькі оповідання. Було цікаво себе випробувати, як герої тих оповідань. Почав цікавитися, як можна подорожувати, не витрачаючи багато коштів. Стало несподіванкою, що зараз у світі багато людей так подорожують — для цього є усі можливості, було б бажання. Я вивчив методи бюджетних подорожей і випробував їх на собі. Зрозумів, що залюбки можу потрапити куди завгодно без зайвих грошей. Мені важливо це усвідомлювати.
— І дійсно, прийнято вважати, що подорожі — витратна річ. Існують якісь правила у бюджетних мандрівників?
— Так. Під час подорожі людина витрачає стільки ж коштів, як і зазвичай у себе вдома. Усе буває дешевше, а інколи — взагалі безкоштовно. Потреби людини значно перебільшені.Якщо вести себе у таких подорожах привітно, чемно, не вживати спиртні напої, наркотики та не завдавати нікому шкоди, то проблем не буде, а люди ставитимуться до тебе позитивно.
— Подорожі на великі відстані, без зайвих грошей — для чого вони тобі?
— Для випробування та пізнання себе, розширення кругозору. Автостоп допомагає економити кошти. Звісно, якщо є терпіння та час. Цього літа на автостопі я зекономив близько 10 тисяч гривень.
— Які випробування чекають у таких подорожах?
— Потрібно часто шукати місце для ночівлі, не знаючи місцевої чи англійської мов. У таких випадках комунікація відбувається за допомогою жестів. Випробуванням для мене було якось прожити на 20 доларів цілий місяць.
— Чи траплялося з тобою щось надзвичайне?
— Постійно трапляється. Буває, щодня доводиться ночувати в іншому місті, у зовсім різних умовах — від підлоги автовокзалу до апартаментів із басейном. Часто — у монастирях, мечетях.
— Нині користуються популярністю тревел-програми, як, наприклад, «Орел і решка». Дивишся?
— Інколи там трапляється корисна для мандрівників інформація, але для підготовки до подорожі краще використовувати інші ресурси.
— Скільки країн ти «бюджетно» відвідав?
— За рік — шість.
— Які речі завжди береш із собою? Який твій мінімум необхідного?
— Паспорт і його копія, смартфон, рюкзак, засоби гігієни, канцелярський ніж, голки, нитки, залізна кружка на 700 мл, аптечка, одяг, білизна, плед або спальник.
— Як люди реагують на бюджетного туриста з України?
— Завжди реагують позитивно.
— Труднощі виникають?
— Одного разу мене не пустили у літак та не повернули кошти за квиток. Я мав летіти з двогодинною пересадкою в Ірані. Для пересадки треба було мати сто доларів готівки. У мене були гроші на картці, цього завжди достатньо для посадки, зняти я не встигав. Проте, в Ірані — особливі правила, тож мене у літак не пустили. Потрібно було про це знати заздалегідь.
Ще якось у мене поцупили речі. Було, що поранив ногу, й у рану потрапила інфекція, і рана довго не загоювалася. Екстрим, як кажуть.
— Краще для тебе подорожувати з кимось чи самостійно?
— Залежить від попутника: якщо він психологічно підходить та має корисні туристичні навики, — з ним цікавіше та надійніше. Якщо попутник повільний, проблемний, то краще подорожувати самостійно.
— Хоч ти і навчався на соціального педагога, але працюєш у сфері харчування — кухарем, зокрема, у вегетаріанських закладах столиці. У одній з подорожей навчився виготовляти індійські самоси. Розкажи про це.
— Вегетаріанські самоси виготовляв у команді віруючих людей. Туристам вони дуже подобаються, це надихало у роботі. Перед продажем над ними моляться, освячують і лише потім продають, а під час виготовлення тримають розум у чистоті — кажуть, якщо цього не робити, то пиріжки не будуть настільки смачними. Щось у цьому є.
— Тобі вдалося більше дізнатися про життя на Кавказі, спілкуватися з багатьма національностями: грузинами, вірменами, дагестанцями. Знання з Інтернету і телевізора відрізняються від особистих реальних вражень?
— Дуже. Багато поганого говорять про мусульман, як про терористів, жорстоку націю. Так вважають люди, котрі пізнають світ через засоби масової інформації. Мандрівники стверджують протилежне, що мусульмани — мирні і гостинні. Напевно, політично незручні вони, тому їх репутацію псують. Повернувшись у Київ, я захотів відвідати мечеть. Ніколи раніше в Україні я у мечеті не був.
Мені розповіли, що 3-5 хвилин триває намаз — за цей час курець скурює цигарку. 5 намазів щодня — максимум 25 хвилин. Таким чином мусульмани засвідчують свою відданість Богу. Не вживають алкоголь, не вклоняються зображенням чи формам, величезну увагу приділяють сімейним цінностям, повазі до батьків.
Подорожуючи і пізнаючи світ, я зробив власні висновки про релігії: індуїзм — глибоко, але не практично, іслам — практично, але не глибоко, буддизм — індивідуально, християнство — не практично і не глибоко, православ’я і католицизм — у деяких випадках ще й шкідливо.
— Чому?
— Там не заборонено пити алкоголь. Там акцент на ритуалах, а про особисті відносини з Богом рідко йде мова.
— Кажуть, що подорожі навчають більше, ніж будь-що інше, а один день в інших місцях дає більше, ніж десять років вдома. Ти можеш сказати, що у будь-якій частині світу почуваєшся, як вдома?
— Я можу сказати, що де б людина не була, вона завжди несе з собою себе та своє світобачення. Ні, я не скрізь, як вдома, я ще недосяг того рівня. Для мене наш менталітет — більш звичний та приємний.
— Чому навчили тебе бюджетні подорожі?
— Не прив’язуватися до речей, бути добрішим, виховують терпіння, витривалість. Ламають стереотипи щодо людей, їх потреб.
— Які місця радиш відвідати туристам?
— Раджу відвідати Індонезію, окрім острова Балі. Дуже добрі, веселі та гостинні люди, красива природа. Іран багато хто рекомендує. Серед сусідів — цікава Грузія. Туди дістатися просто, ціни невисокі. Там є одна з найбільших вершин світу — гора Казбек. Мис Меганом (Крим) — теж дуже цікаве місце, де я побував.