12 вересня — 9 днів, як пішла з життя дорога і рідна дружина, мати, бабуся — Валентина Олександрівна СІЛЬВЕРТЮК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе немає. Хто знає, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом.

Сумуючі чоловік, діти, онуки, рідні

Хто пам’ятає, — пом’яніть, а хто забув, — згадайте

15 вересня минає рік, як пішла з життя рідна нам людина, чоловік, батько, дідусь — Леонід Антонович ТАРНАВСЬКИЙ

Тебе немає, рідний наш, і більше вже не буде. Ми не забуваємо, пам’ятаємо про тебе і Богу молимося завжди, щоб мав ти спокій там — на небі, ти все це бачиш з висоти! Вічна пам’ять. Царство Небесне твоїй добрій душі.

Сумуючі дружина, дочки, зяті, онуки

11 вересня — 40 днів, як пішла з життя найдорожча матуся, бабуся, прабабуся — Марія Іванівна РАДЕЦЬКА

40 скорботних днів нестерпного болю з тієї страшної нічної хвилини, як перестало битися Ваше щире, турботливе, любляче нас усіх серце.

Ви пішли із життя, залишивши нас у розпачі. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Ми не можемо повірити в те, що Вас більше немає з нами, що це вже — навіки, що це — назавжди.

Пробачте нас, рідненька, що ми не змогли Вас спасти і вберегти. Ви назавжди залишитесь у наших серцях і в пам’яті. Низький Вам уклін і світла пам’ять, Царство Вам Небесне і вічний спокій. Згадайте та пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнуки і вся родина

15 сентября — 9 дней, как ушёл из жизни дорогой и любимый нам человек — Александр Владимирович ЩЕГЛОВ

14.07.1968-07.09.2018 р.

Ты ушёл из жизни слишком рано, нашу боль не выразят слова. Спи, родной, ты — наша боль и радость, память о тебе всегда жива.

Скорбящие жена, дочь, зять и внук

7 вересня пішов з життя наш колега, хороший друг та товариш — Олександр Володимирович ЩЕГЛОВ

Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Ти пішов від нас у вічність. Але пам’ять про тебе, ніжність і доброта твого серця назавжди залишаться з нами.

В скорботі голови схиляємо. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Колектив групи ЦГО Управління освіти

12 вересня — 9 днів, як перестало битися гаряче, чуйне, ніжне, турботливе сердечко нашої коханої мамочки та бабусі — Галини Григорівни ГАЙДАЙ

Немає слів, щоб передати той біль і смуток в наших серцях. Не стало найдорожчої людини, яка жила дітьми та онуками, своєю родиною, турбувалася про всіх, у всьому допомагала, давала мудрі поради. Величезна туга за любим чоловіком, нашим татусем та дідусем, призвела до тяжкої хвороби. Цілий рік, матусю рідна, ми боролися за Ваше життя, але смерть забрала Вас. В цей страшний день ми осиротіли, в цю страшну мить ми залишилися без Ангела-охоронця, ми перестали бути дітьми. Болить жахливо душа, розривається серце, бо Вас більше нема.

Дорогесенька наша, найкраща у світі, сонечко ясне, матусенько люба, бабусенько мила, пробачте нас за все. Ми дуже сумуємо за Вами, безмежно любимо і ніколи не забудемо. Царство Небесне і вічний спокій Вашій світлій душі.

Ми щиро вдячні всім, хто допомагав нам лікувати і підтримувати матусине здоров’я: Жильчуку Віктору Євгеновичу та Жильчуку Андрію Вікторовичу (м. Рівне), Дем’яненку Валерію Михайловичу, Макарчук Ніні Архипівні, Шнайдеру Костянтину Валерійовичу, Рабченюку Володимиру Федоровичу, турботливій сусідці Лейковській Людмилі Олександрівні.

З глибоким сумом діти, онуки та всі рідні

20 вересня минає 3 роки світлої пам’яті Ірини Андріївни ЗАЛУЖНОЇ

Вічна пам’ять, Царство Небесне, дружина. Пам’ятаємо. Сумуємо.

Чоловік, рідні

15 вересня минає 6 років світлої пам’яті, як пішов з життя Григорій Карпович ПЕТРИШИН

Минає час, а на душі і в серці — вічний біль і печаль. Важко і самотньо жити в нашій хаті. Ти був добрим і вірним сім’янином. Ми тебе ніколи не забудемо. Вічний спокій твоїй добрій душі і Царство Небесне. Нехай у цей день згадають, хто тебе знав, і з ким ти працював.

Сумуючі дружина, діти, онуки

16 сентября проходит год, как перестало биться любящее, заботливое сердечко нашей мамочки — Галины Андреевны СИМЧУК

Ушла от нас ты очень рано, скорбим и помним мы, любя. Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Вечно скорбящие дети, внук Ярослав и Марьяночка

19 вересня минає 9 років, як пішов у вічність Анатолій Михайлович БОЯРСЬКИЙ

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.

Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки

14 вересня минає 2 роки, як відійшов у вічність наш рідний, добрий і простий чоловік, батько — Віктор Іванович КРАВЧУК

2 роки смутку, болю і печалі, невиплаканих сліз. 2 роки немає можливості побачити і почути Тебе. Ти пішов із життя, залишивши нас у розпачі. Ми не можемо повірити в те, що більше ніколи не зігрієш нас своїм теплом. Дякуємо Богові, що Ти був у нашому житті. Хай сонечко і квіти зігрівають Твою могилу, а Твоїй добрій душі буде Царство Небесне та вічний спокій.

З глибоким сумом дружина, діти, рідні

Рідні не помирають — вони перестають бути поруч із нами...

14 вересня — 30 днів, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся, брата — Йосипа Івановича ОСІНСЬКОГО

Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить, ми кожен день тебе чекаєм і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснув ти вічним сном навіки і відлетів у небеса. Та скільки б часу не минуло, тебе не зможемо забуть. Як голос хочеться почути і міцно-міцно пригорнуть! Твоя душа у Божім Царстві нехай знайде собі спокій, за це у Господа, наш рідний, в молитві просимо своїй.

У глибокій печалі дружина, діти, онук

18 вересня минає 40 днів, як немає нашого рідненького синочка, батька, чоловіка, брата, племінника — Юрія Олександровича РАФАЛЬСЬКОГО

17.06.1974-10.08.2018

Царство тобі Небесне, наш рідненький.

Ти не помер — тебе не стало, тебе забрав до себе Бог. У цьому світі був так мало — і не пізнав ще всіх тривог...

Ти не відчув ще щастя всього, не виплакав всіх сліз своїх, не доказав ти рідним того, що було в думках... Затих.

Ти не помер — тебе не стало. Та в серці житимеш завжди. У цьому світі був так мало — та залишив на вік сліди.

Вічно сумуючі всі рідні