www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 48/2018

30 листопадаа 2018 | Оприлюднив: | 296 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

5 грудня минає рік, як відійшов у вічність Олександр Миколайович ДІДОВЕЦЬ

Пам’ятаємо, пишаємося, глибоко поважаємо й так само любимо. Схиляємо низько голову перед твоєю порядністю, людяністю, справедливістю та щедрістю душі... Час іде, але наш біль не вщухає...Бачить Бог, ти боровся, як міг. Прожив своє життя гідно, до останнього подиху, але невблаганна смерть вирвала тебе від нас. Ми звикли, що ти завжди повертався зі змагань з все новими перемогами, з численними грамотами, медалями, кубками. А ще більше захопливо ти розповідав про перемоги та досягнення своїх вихованців. На превеликий жаль, цей останній поєдинок з невиліковною хворобою ми програли... Дива не сталося. Іноді так буває... Життя не завжди справедливе, і ми нічим не змогли зарадити, хоча завжди були поруч, були однією командою. Пробач, що не змогли тебе врятувати! За звичкою, все ще чекаємо, що ти повернешся, з надією почути твій голос. Царство Небесне твоїй світлій душі, наш ріднесенький...

Дружина, донька, онука, друзі

Дмитро Андрійович МІНІН
07.11.1926-05.12.1995 р.

Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, яка глибока в серці рана, поки ми живі, — з нами ти.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнука

30 листопада минає 15 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі — Лідії Микитівни КАРПОВИЧ

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти, мамочко, мала золоту душу, щире серце, материнську вірність. Дякуємо Тобі за все, що Ти для нас зробила. Дякуємо Господу за те, що Ти була нашою найкращою матусею. Таких мам не забувають, а лиш вічно пам’ятають. Нехай Господь дарує Тобі Царство Небесне і Вічну Пам’ять.

З глибоким сумом дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

30 листопада — 40 днів, як пішла з життя кохана дружина, любляча матуся, турботлива бабуся та прабабуся — Надія Лаврентіївна ТИМОЩУК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить, тебе, наша рідненька, довічно не зможемо забуть ні на мить...

У вічній скорботі чоловік, сини, невістки, онуки і правнуки

4 грудня минає 19 років, як пішла з життя дорога нам людина — Рима Федорівна ДИМЕНЮК

Пам’ятаємо.
Любимо.
Сумуємо.

Сумуючі рідні та близькі

13 грудня минає рік світлої пам’яті Валентини Петрівни ЧЕРНЯК

Перестало битися гаряче, турботливе, ніжне серце нашої коханої дружини, мами, бабусі. Розривається серце, болить душа, бо немає більше найдорожчої людини, яка жила дітьми, онуками, своєю родиною.
Ми дуже сумуємо, любимо і ніколи не забудемо рідну людину. Вічна пам’ять, Царство Небесне і спокій Вашій світлій душі.

З глибоким сумом чоловік, діти, онуки і вся рідня

16 листопада на 57 році пішов з життя Віктор Іванович ПОЛІЩУК

Тяжка хвороба забрала від нас коханого чоловіка, батька, діда, свекра. Ти був для нас надією і опорою. Неможливо змиритися з думкою, що Тебе немає з нами. Словами неможливо передати біль утрати. Хай земля Тобі буде пухом, а душі — вічна пам’ять.

Дружина, діти, онуки

4 грудня — річниця світлої пам’яті, як не стало люблячого чоловіка, батька, дідуся — Петра Івановича ВОЙЦЕХОВСЬКОГО

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі.
Від всіх життєвих мук, душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, невістка, зять, свати

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

4 грудня минає рік з дня смерті найдорожчої людини, коханого чоловіка, люблячого батька, дідуся, прадідуся — Валерія Леонідовича ТИМОЩУКА

Як швидко плине час. Пішов від нас ти так раптово і дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожить рана, бо ти ж пішов не на годину, а назавжди. Той день, коли твій світ погас, і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не зможем з цим змиритись. Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить, ми кожен день тебе чекаєм і виглядаємо щомить. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснув ти вічним сном навіки і відлетів у небеса. Та скільки б часу не минуло, тебе не зможемо забуть. Як голос хочеться почути і міцно-міцно пригорнуть. Твоя душа у Божім Царстві нехай знайде собі спокій, за це у Господа, наш рідний, в молитві просимо своїй.

У глибокій печалі всі рідні

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,