Таку пропозицію висловив відомий у місті діяч культури Микола Мартинюк на Вечорі пам’яті Олександра Дідовця, що пройшов 4 грудня у Музеї родини Косачів.
Микола Іванович запропонував щороку вшановувати пам’ять про видатних спортсменів Новограда-Волинського й району — Олександра Дідовця і його друга Костянтина Сєрякова — спортивним святом, на кшталт, «Лесиних джерел». Ідея була схвально сприйнята присутніми — рідними, близькими й друзями Олександра Миколайовича, який пішов у вічність рік тому.
Вечір пам’яті Олександра Дідовця організувала й провела координатор творчої інтелігенції міста Валентина Ксендзук.
Присутні поділилися спогадами про видатного гирьовика Звягельщини, спортсмена, тренера і наставника. Говорили не лише про спортивні здобутки Олександра Миколайовича — рекордсмена СРСР, багаторазового чемпіона України й світу, автора досягнень, занесених до Книги рекордів Гіннеса, а й про інші його таланти. Зокрема, про майстерність на театральній ниві, адже Олександр Дідовець із його міцною статурою, випромінюючи козацький дух, постійно брав участь у театралізованих дійствах на теренах міста і району. Він відмінно вписувався в образ козака, блискуче грав роль Водяного під час святкування Купала. Був ідейним натхненником і організатором спортивних свят, богатирських ігор.
А ще Олександра Миколайовича — цікавого у спілкуванні, майстра оповідок, приправлених дотепними жартами, — по праву вважали «душею компанії». Його друзі свідчать, що ця особливість Олександра Дідовця, поряд із продемонстрованими спортивними результатами, завжди шанувалася у колі колег-спортсменів та організаторів чемпіонатів і змагань у різних куточках України і світу.

Олександр Дідовець щедро ділився своїми вміннями із вихованцями. Його дітище — власноруч облаштований спортивний зал у підвалі будинку по вулиці Соборності, 4, — у різні часи відвідували сотні новоград-волинців і жителів району. Під керівництвом Тренера з великої літери найбільш здібні й наполегливі вихованці пробилися до найвищих вершин у спорті. Наприклад, до учасника Олімпійських ігор чи до наймолодшого в історії Новограда-Волинського володаря звання «Майстер спорту України».
Олександр Дідовець — постать, про яку можна розповідати багато. Що й засвідчив вечір на його честь. У кожного, хто знав Дядю Сашу, є своя, часом, далеко не одна, історія, як спілкування, співпраця чи тренування поряд із ним змінювали щось у твоєму житті на краще.
Хоча й минув рік, у спортивному залі досі не говорять про Дядю Сашу в минулому часі. Справа його життя продовжується. І це, певно, є однією з найвищих ознак пошани, яку проявляє до нього вдячна громада.