Науковими дослідженнями вчені встановили на планеті 5 зон довголіття і назвали «блакитними зонами» або островами, довівши, що жителі цих зон ведуть здоровий спосіб життя, переступивши вікову позначку 100 років, «забувають» помирати.
Мені відома ще дна «блакитна зона» — планета Освіта, яскравим представником якої є Зінаїда Олександрівна Шлендер. На її життєвому календарі ясніє світлом Ювілей — 90-річчя від дня народження.
17 грудня засвітилася зіронька — дівчинка з іменням Зінаїда, що означає — дочка Зевса, який зі свого Олімпу подарував ангела-охоронця, ангела мудрості, що береже, охороняє, дарує вдачу в житті. Позитивний спосіб життя, якому слугують доброзичливість, товариськість, відкритість у нерозривному сполученні з чесністю, порядністю і любов’ю до людей — рецепт довголіття Ювілярки. Вона — життєлюб, горить спрагою до життя, створюючи оазис людських відношень, завжди знала і знає, що хоче і для чого. Радісно промовляє: «Здрастуй, старість. Радію нашій зустрічі, адже могли і не зустрітися». Щоразу доходжу висновку: вміння красиво жити і елегантно старіти — вершина мудрості, і з віком задоволення життям і життєвий оптимізм тільки збільшується. ЇЇ внутрішня екологія — гармонія, в якій ніколи не замовкає голос совісті, чистого сумління та дивовижне поєднання співжиття розуму, чесності, правдивості, простої елегантності і вишуканої інтелігентності.
З.О.Шлендер — жива епоха в освіті міста, належить до плеяди освітян, які творили післявоєнну освіту одержимістю і подвижництвом. Бог своїми стараннями, коронувавши Вчителем, її виділив і дав невичерпний заряд любові до дітей, щоб служила в цьому храмі, де тебе люблять і ти любиш. Важко перерахувати все, що зроблено для виховання молоді правдою, інтелектом, професійністю і любов’ю, — усім тим, чим збагачується світ. За більш, як півстолітній трудовий стаж (перший запис — у 1947 р., останній — у 2006 р.) нічого не робила «на пів…» чи «напів…», а тільки сповна, відповідально, чистотою мрій, задумів, романтичною одухотвореністю й емоційним ентузіазмом.
Коли мова йде про мого вчителя, колегу, друга, — якесь особливе тепло наповнює серця. З невимовним хвилюванням при підтримці рідних, колег, друзів, учнів маю бажання скласти пієтет яскравій Особистості, яка заслуговує великого благочестя. Тільки з висоти прожитих років можеш оцінювати й усвідомлювати, яку роль вона відіграла в твоєму житті і в освіті міста.
Зінаїда Олександрівна має унікальну особливість жити повітрям минулого (з глибоким визнанням успіхів і помилок «час вибрав нас»), теперішнім і майбутнім не для задоволення особистих інтересів чи осуду, а для корисності, значимості спільної справи. Особливо розвинуте почуття власної гідності (унікальна річ), а не гординя, пихатість, що руйнують особистість. Мудро розуміє, де добро, а де зло, де вічні базові людські цінності. Звідси органічне неприйняття хамства, фальші, лицемірства, агресії, що має місце в нашому неспокійному часі, сповненому негативною окрасою.
З великим бажанням послугують стислими, влучними, глибокими за змістом висловами для створення незабутнього словесного портрету Ювілярки наступні цитати:
«З.О.Шлендер — гордість і слава Новоград-Волинщини — багаторічний і невгамовний керівник дивного Палацу дитинства, генератор широкомасштабних виховних заходів для молоді. Через її серце і душу, як кажуть, пройшли тисячі учнів, учителів міста і району. Своєю відданою, сумлінною працею заслужила довголіття», — розповідає В.І.Загривий, колишній міський голова.
В.І.Неук, колега, давній друг, зізнається: «Серце З.О.Шлендер — відкрите для любові, добра. Вона — справжній маленький острівець-порадник. Завжди відчуваю стурбованість, підтримку, пораду, коли буває складно і на роботі, і вдома».
Як завжди, точний в оцінках колега Р.С.Хрильов: «Зіна належить до тих людей, які своїм життям, працею, відкритістю — скарб, що прикрашає життя».
В.Б.Юзько, подружжя Грінченків дякують долі, що зустріли на своєму життєвому професійному шляху такого вірного друга-колегу: «Без такого друга — велика туга».
Цю думку продовжує Г.В.Ковальська: «Щаслива від того, що моя родина має таку повагу від чуйної людини».
«Все мовчить, коли говорить мудрість, де сила волі, розум, совість», — поетичними словами Ліни Костенко висловила радість від особистого спілкування із З.О.Шлендер однодумець Ніна Лісова.
О.С.Трофимець назвала Ювілярку прекрасним реліктом суспільства, що «проситься» занесення в Червону книгу рідкісних Особистостей, яка постійно випромінює світло тепла.
Варто наголосити про відповідальність З.О.Шлендер перед виплеканим нею колективом, коли свідомо пішла на виправданий ризик, діяла рішуче, коли йшлося про закриття установи. Горою стояла за правду, справедливість, за майбутнє.
«У неї було якесь шосте чуття — бачення творчого потенціалу кожного з нас. Надійний захисник, взірець у роботі», — згадує Ю.Ф.Розбицький.
О.М.Харитонов висловився триєдино: «Для мене Вона — керівник, мати і наставник».
Глибоку вдячність за злагоджений колектив, який і в нових умовах працює творчо і злагоджено, висловила О.Х.Добровольна.
«Творчий пошук, заспівувач новацій у вихованні молоді залишились взірцем для колективу ЗОШ №2, в якому працювала майже 15 років», — констатує Л.Г.Гарбовська, директор ЗОШ №2.
Насмілююсь дійти висновку про високий професіоналізм З.О.Шлендер — вміння зберегти дитячу психологію, безпосередню дитячу наївність, щоб залишатися по-дитячому мудрою, гармонійно поєднуючи фантазію з реальністю для втілення ідей, задумів для казкового простору, що жебонів для дітей джерельним струмочком.
Цю думку підтримує Л.П.Гамма, директор Музею родини Косачів, яка зі шкільних років відвідувала Будинок піонерів і була активною учасницею змістовного дитячого життя.
Резюме до словесного портрету рідної людини від великої родини Денисюків, яка майже півстоліття перебуває в добрих, приязних стосунках: «Зіна — справжній фундамент, на якому зводиться будівля — родина. Вона — наш оберіг, наш родинний фундамент правди, добра, любові, міцний сплав чесності, на якому зростає покоління Шлендерів».
Хрещениця Люба радіє кожній зустрічі з нею. Усміхнені очі сяють добротою і промовляють любов’ю, відкривають щире серце, від чого стає затишно і тепло на душі. Незчисленна географія учнівських висловлювань, які об’єднуються у щиросердних класичних поетичних словах: «Учитель, перед іменем твоїм дозволь у пошані стати на коліна!»
Многії Літа Улюбленому Вчителю!
Вельмишановна Зінаїдо Олександрівно! Завжди пам’ятаємо, шануємо, величаємо і зичимо невичерпних життєдайних сил для повноцінного довголіття.