Захворюваність пневмонією серед дітей щорічно підвищується у період сезонної епідемії грипу. Незважаючи на досягнення діагностики та фармакотерапії, показники захворюваності та ускладнень від пневмонії серед дітей залишаються стабільно високими.
На жаль, за останні два роки на Новоград-Волищині, як і в цілому в Україні, захворюваність дітей і підлітків на пневмонію зростає.
У дитячому відділенні міськрай ТМО з діагнозом «позалікарняні вогнищеві пневмонії» за 2018-й рік проліковано 182 дитини (у 2017-му році — 121 дитина), за 2019-й — вже 18 дітей.
З 2015 до 2018 року кількість дітей, які лікувалися у нашому стаціонарі від пневмоній, збільшилася вдвічі. Це при тому, що ми госпіталізуємо дітей лише з важким або ускладненим перебігом цього захворювання.
Пневмонія — це гострий запальний процес, що протікає у легенях і викликається бактеріями та вірусами. Виникає як самостійно, так і на фоні інших захворювань. Дане захворювання може часто повторюватися і провокувати виникнення будь-яких хронічних захворювань.
Хвороба може протікати по-різному: в деяких випадках із високою температурою, нападами кашлю, а іноді ззовні дитина може виглядати відносно здоровою: немає високої температури, постійного кашлю — лише легке нездужання, синці під очима, іноді прискорене або переривчасте дихання, легка сиплість у голосі малюка. Батьки часто плутають: можливо, звичайна застуда? Якщо не знають про те, що пневмонія не завжди супроводжується високою температурою і постійним страшним кашлем. Хвороба може «зачаїтися», але від цього вона не менш небезпечна.
Більш яскраво вираженими ознаками будуть висока температура, озноб, підвищена пітливість, задишка, сухий кашель або кашель із виділенням мокроти (вона може бути дуже неприємного гнійного характеру, при крупозній пневмонії — з кров’ю), хрипи, скарги малюка на головний біль, біль у грудях і ломоту в ручках і ніжках (прояв м’язевого болю); у найскладніших випадках у дитини можуть боліти очі (при цьому будуть всі ознаки кон’юнктивіту), висипи, діарея.
Найскладніше вчасно розпізнати хворобу у дітей до року. При відсутності сильного кашлю батьків повинні насторожити: млявість, сонливість, блідість, поганий апетит, часті відрижки, «синці» під очима і синюшність в області носа і губ, нерівне дихання, похрипування, запалення слизової оболонки очей, рідкий стілець.
До вищевказаних ознак додається «розслабленість»: коли ви берете малюка на руки, він здається важчим, ніж зазвичай (попри те, що апетит у нього за останній час не покращився, а навпаки); плаче він дуже тихо. Має також насторожувати відсутність покращання стану дитини від проведеного впродовж трьох днів лікування.
Лікування пневмонії можна проводити в амбулаторних умовах під наглядом дільничного педіатра. Це стосується лише дітей віком від 3-х років, при відсутності токсикозу, дихальної та серцевої недостатності чи тяжких порушень із боку інших органів та систем, які проживають у задовільних соціальних умовах.
Після одужання дитини віком до 1 року необхідно щомісяця водити на огляд до дільничного педіатра впродовж шести місяців. Дитину віком 1-3 роки водити на огляд — щоквартально, після 3-х років — 1 раз на півроку.
Важкість перебігу захворювання та тривалість лікування залежать від давності запального процесу. Отже, запорука ефективності лікування великою мірою залежить від раннього звернення до лікаря.