Добрий день, редакція газети «Звягель»! Наприкінці осені моя мати звернулась до одного із рекрутингових агентств із приводу працевлаштування за кордоном. В агентстві їй пообіцяли безліч вакансій з 8-годинним робочим днем, житлом та пристойною зарплатою. За свої послуги, в залежності від вакансії, просили від 7500 до 9000 грн. — немалі кошти для нас. Гроші мати сплатила одразу після підписання договору. Роботу чекала близько місяця, після чого таки поїхала за кордон. Прибувши на місце, з’ясувала, що вакансій на обіцяному підприємстві немає. Натомість їй запропонували іншу, фізично важку роботу вже із 16-годинним робочим днем, значно меншою зарплатнею та без житла. Як бути в цій ситуації та куди скаржитись? Чи є можливість повернути кошти в судовому порядку? Копія договору додається.

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Складна економічна ситуація в Україні зумовлює щорічне збільшення масштабів трудової міграції. Тож, працевлаштування за кордоном стає особливо актуальним, як і посередництво в цьому.
Агенції з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі — агенція) обов’язково повинні мати ліцензію на цей вид діяльності.
17 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів від 28.02.2018 р. №140, якою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Її поява зумовлена необхідністю вдосконалення механізму державного регулювання та контролю, а також великою кількістю шахраїв, які працюють у цій сфері та обіцяють «золоті гори», а після оплати значних гонорарів наші заробітчани потрапляють у трудове рабство.
Тому, аби не стати жертвою шахраїв та не потрапити у трудове рабство, треба, в першу чергу, ознайомитись із установчими документами агенції та її ліцензією.
Згідно з п.7 постанови КМУ від 28.02.2018 р. №140, у приміщенні агенції розміщується із забезпеченням доступу для відвідувачів така інформація:

• відомості про повне найменування організації, її місцезнаходження та номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника та/або власника;


• копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;


• інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії (у разі наявності), або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;


• перелік держав, до яких, згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном, ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;


• завірена загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, умови праці та проживання у державі працевлаштування;


• контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до повноважень якого належить виконання функцій у сфері ліцензування;


• Закони України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», витяги із Законів України «Про зайнятість населення», «Про зовнішню трудову міграцію», «Про захист прав споживачів» у частині надання послуг, ці Ліцензійні умови;


• книга відгуків і пропозицій.

Згідно з п.9 даної постанови, агенція до укладення договору (контракту) про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язана безоплатно надати клієнту завірену нею достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування, а саме:

• відомості про умови праці (в тому числі — щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці);


• оплату праці (в тому числі — щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахування із заробітної плати;


• тривалість робочого часу та часу відпочинку, строк дії трудового договору (контракту) та умови його розірвання, надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацездатності, репатріацію трудового мігранта.

Лише після ознайомлення із вищезазначеними документами можна укладати письмовий договір про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Особливу увагу хочу звернути саме на назву договору. Це повинен бути договір про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном. На практиці часто замість вищезазначеного договору укладаються договори про надання інформаційних (консультаційних) послуг. Саме такий договір і уклала мати нашої читачки.
Ознайомившись із даним договором, можу зазначити, що предметом цього договору є надання одноразово спеціальної інформації консультативно-довідкового характеру з питання поїздки за кордон.
Простіше кажучи, дана псевдоагенція за 9000,00 грн. розкаже вам, як виїхати за кордон та які потрібні для цього документи. І все! Жодного слова про зобов’язання будь-кого кудись працевлаштувати.
Тому будьте уважні, підписуючи будь-які договори, уважно ознайомтесь із кожним пунктом, а краще — зверніться перед підписанням за консультацією до юриста.