www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины
free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


З «воздушкою» — на браконьєрів…

08 Лютого 2019 | Оприлюднив: | 21 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Телефонував невідомий.
Коли з’єднався з ним, то почув жвавий чоловічий голос:
— Колюся?
Я аж розгубився, почувши таке звертання до мене. Зрештою поцікавився:
— А з ким я говорю?
— Та ви мене знаєте, — відказав співрозмовник. — Я — рибак. Наші шляхи перетиналися. На річці. Навіть, коли Толік Шевцов змагання з риболовлі проводив. Ви дядь Гришу знаєте ж?
«Знаю кількох «дядь Гриш», — думаю.
А загадковий рибалка з вогником продовжує:
— Дядя Гриша — то мій сусід. Він вас і вашого батька знає. Ваш, батько, Колюся, живий?
— Нема вже…
— Так, так… А я пісню про батька знаю! І про матір знаю! Я багато пісень знаю!
— То добре.
— І «поради» у «Звягелі» я й досі вирізаю. Ви ще багацько про отих браконьєрів писали. Хай їм добра не буде! Перевели Случ. Не наїдяться ніяк. Колись міру знали. Тому й рибою кишіло. Браконьєрів лякаєте?
— Не зрозумів.
— Ну, рейди всякі там…
— Буває. А чого, власне, ви до мене телефонуєте?
— А! Бачте, про головне скажу. Пішов я, значить, на город жуків травить. «Воздушку» з собою прихопив. Думав, ворону стрельнути. Щоб на городі повісити її. Бо город капосне гайвороння толочить. А він у мене коло річки. Коли бачу, до берега під’їхав сірий «Москвич». Вийшли двоє і давай човна надувати. Потім — на воду. І акумулятор пруть у човен. Ну, «електровудка», значить. Я і вистрелив з-за кущів. Вони, мабуть, подумали, що це рибнагляд. Акумулятор швидко утопили і — на берег. Човна здули, в машину — і ходу. Отаке було. Написав би, Колюсю, про це.
— А чого ж ви, шановний, тоді не подзвонили? Так би мовити, по «гарячих слідах»? Я так розумію, що ваша баталія проти браконьєрів розгорталася минулого літа?
— Ну, тоді якось не подумав. А втім, дивіться.
— А як вас звати?
Чоловік назвався. А потім одразу попросив:
— Тільки не кажіть нікому, як мене звати.
— А чому?
— Та на цьому кутку мене всі знають. А мені вже за вісімдесят. Людей зараз поганих багацько. То ж, знаєте…

* * *

Людей поганих завжди «багацько»…
І, зрештою, хіба це важить, коли людина про свої добрі справи розказала.
Тим більше, браконьєри і взимку не сплять. На річках часто є такі ділянки, що не замерзають. До того ж, ці песиголовці, які живуть одним днем і які добивають Случ, приловчилися сітки ставити і під кригу. Та й не тільки сітки…
Тож, хто побачить на березі річки сірий «Москвич» — будьте пильні!
Це кому, певна річ, наша річка небайдужа.

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,