У Купідона зараз гаряча пора — його стріли літають з особливою влучністю. Ті, хто вже визначився з вибором, стали активними дописувачами нашої рубрики «Пошта Святого Валентина». Приємно, що люди продовжують кохати, захоплюватися, мріяти, попри усі життєві чи побутові негаразди. Читати «валентинки» з редакційної пошти, зізнаюся, одне з моїх улюблених занять — насолода! З подивом цьогоріч виявила, що чоловіки перестали соромитися і щиро зізнаються другим половинкам у своїх почуттях. Тож, радо ділюся із вами, шановні читачі, приємними емоціями з нашої пошти. Надихайтеся і бережіть один одного!
Кохана, вітаю тебе зі Святом закоханих! Із тобою моє життя стало набагато яскравішим, дякую тобі за те, що ти є у моєму житті. ТИ — НАЙКРАЩА, КОХАЮ ТЕБЕ ДО БЕЗТЯМИ!

 

ВІТАЮ З ДНЕМ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА ТА 5-Ю РІЧНИЦЕЮ ВЕСІЛЛЯ СВОЮ КОХАНУ ДРУЖИНУ АНЮ!
Я в День закоханих тобі повторю, що безмежно тебе я люблю! Ти найкраща, найрідніша людина, і я хочу, щоб так було постійно!

 

ЛЮБИМОМУ МУЖУ ВЛАДИМИРУ
Мы вместе, мы рядом! Это самое прекрасное в мире чувство! Любить и быть любимым! Быть счастливым и дарить счастье! Спасибо тебе за тебя! Поздравлю с Днем Св. Валентина и желаю тебе радоваться каждому дню, всегда иметь повод для радости (об этом я позабочусь). Улыбайся! Смейся! За это я люблю тебя! Будь самым светлым лучиком в моей жизни! Заражай меня своим позитивным взглядом на жизнь!
А я всегда буду рядышком, всегда буду тебя любить, мой самый любимый и очень дорогой для меня человек!

 

Ти наколола моє серце на високу шпильку своїх підборів, і тепер я завмираю щоразу, коли ти проходиш повз. Коли твої червоні губи іронічно розтягуються у посмішці, а очі за холодним склом модних окулярів не помічають мене, щоб я не робив. Ти моя лише у мріях, від яких моя кардіограма зашкалює, а на вулицях тане сніг. Врятуй мене від кардіохірурга, бо його скальпель мені не допоможе. Кохаю тебе. Почуй.

 

Віталику, для мене твоя любов — як діамант, освітлює своїми яскравими гранями наш життєвий шлях. Вітаю тебе з Днем усіх закоханих! Це — наш день, тож нехай він наповниться світлом добра, взаєморозуміння, щирістю і щастям!
Я дуже тебе люблю і сподіваюся, що твоє щастя — бути поряд зі мною!

 

ЗУБКОВІЙ ТЕТЯНІ
Кохана Тетяно, ми зустрілися з тобою нещодавно. І я дуже радий, що серед холодної зими є сповнене пристрастю свято — День закоханих, що запалює вогонь у наших очах, який топить лід наших сердець і пробуджує таємні бажання...
Я люблю тебе, коли ти усміхаєшся, коли насуплюєшся, коли радієш і сумуєш! Люблю тебе будь-якою — серйозною і смішною. Маю бажання дивитися на тебе вічно, бо ти така чарівна, що мені складно відірвати від тебе погляд. Я кохаю тебе, Танюшо! Зі святом!



СЕРГІЮ
Ти — мій коханий, єдиний для мене у житті чоловік! Моя гордість і сила, мій захист і тепло. Велике щастя відчувати твою турботу, ніжність і ласку. Моя щира любов завжди зігріватиме твоє серце!

 

ЮРЧИКУ-МУРЧИКУ
Пам’ятаєш, як ми хотіли мати свій особливий день? Таким стало 14 лютого, коли ти освідчився. З тих пір минуло десять років. Наш шлюб відчув на собі різну погоду життєвих обставин, але головне — погода вдома. Дякую, що ти є моєю парасолькою, яка захистить від негоди, моєю батареєю, яка зігріє. Дякую, що крізь вікна життя у наш сімейний затишок не потрапляє сторонній гамір. Я теж намагаюся бути для тебе надійним тилом, де нам обом комфортно і добре. Бажаю тобі, любий, щоб у нашому почутті завжди було гаряче літо емоцій!

 

ДЛЯ МОГО ЖАРТІВНИКА
Не уявляєш, як вдячна тобі за твій жарт, коли ти написав у газеті видумане освідчення для дівчини, яку, мовляв, побачив у маршрутці і не можеш забути її зелених очей. Я тоді подумала: мої очі — теж зелені, і я завжди мріяла про історію кохання з «родзинкою»… А коли прийшла тоді у вказаний тобою день на вказане місце зустрічі, то зрозуміла, що не помилилася. Чекала тебе і зустріла. І ти, як виявилося, теж мріяв про таку, як я. Нам так добре бути разом! Скільки ми ще жартуватимемо, як у перший день знайомства, — покаже час. А зараз просто дякую тобі, що ти є, мій жартівник…

 

ДРУЖИНІ ОЛЬЗІ ВІД РУСЛАНА
Чоловіки не так часто кажуть слова вдячності. Радий можливості, подарованій газетою «Звягель», і скористаюся цим, аби подякувати тобі, кохана, за наше подружнє життя. За наших трьох дітей, за кожен прожитий день із вами. Мрію, щоб наші сімейні відносини стали прикладом для наших дітей, щоб колись у їх житті обов’язково зустрілося кохання, як наше.
Моя квітка, це великий дар — кохати жінку, подаровану долею, і бачити, як вона розквітає поруч із тобою. Обіцяю й надалі бути дбайливим садівником, берегти квітучий сад нашої сім’ї!

ЛЮБИМОЙ ЖЕНЕ ЛЮДМИЛЕ
С Днем Святого Валентина, любимая!
Тебе я сердце подарил,
Тобою бредил в снах,
Наверно Пушкин так любил,
Наверно так любил Есенин.
И хоть виски уже седые,
Среди житейских испытаний,
Ты мне, любимая, нужна,
Как солнце, воздух и вода!
И новою живя мечтою
О том, что непременно будет,
Я восклицаю: «Ты — ангел мой!
Любовь и радость Ты моя!»
Так пускай под брызги шампанского
Сердце радостно бьется в груди,
Пусть у Тебя, дорогая, и у всех наших близких
Будет лучшая жизнь впереди!

 

Твої вуста, мед твоїх поцілунків, погляд, пристрасть, якою запалюєш, — усе це особливе. Солодко бути у твої обіймах. Солодко бути жаданою. Смак нас із тобою — це вишукана страва для гурманів. І нехай увесь світ зачекає, коли хочемо куштувати один одного…

 

ВАЛЕНТИНІ
Зі святом! Що написати? Люблю тебе і нікому не віддам. Сюрпризи мають бути не лише у свято, тому подарунки чекають на тебе не лише цього дня. Бажання коханої мають здійснюватися! І, звісно, море поцілунків щодня і щоночі — усе для тебе, єдиної і неповторної!
P.S. Я тобі обіцяв гарячу ванну з пелюстками і холодним шампанським під мерехтіння ароматичних ламп? Буде зроблено!

 

Дивує молодь, яка хоче усе й відразу. Не вміє цінувати, що має, думає, що розбиту вазу легко склеїти… Потрібно не розбивати, діти, щоб потім не клеїти, повірте нам. Ми прожили разом 44 роки. Життя поставило нам «дві четвірки», а ми наполегливо йдемо до «55». Щасливі, що маємо доньку та чудових онуків, але, повірте, життя на цьому не закінчується. Попереду стільки цікавого!
Коли є нагода — ми вирушаємо у подорожі, коли немає — п’ємо чай на кухні. Згадуємо, плануємо нове. Наші дні народження святкуємо в один день, наші мрії завжди були спільними, а якщо й трапляються сварки, непорозуміння, то усе забувається, коли відчуваєш поруч надійне плече, і коли рука в руці… Кохайте, бо кохання допомагає пережити усе. Цінуйте один одного і поважайте те, чого разом досягли.



Свое фото я подписал: «У ЗАГСа с любимой…» Когда тебе за 30-ть и родственники постоянно донимают, когда же я узаконю отношения?!

 

Будучи школяркою і наслухавшись жіночих драматичних історій, я категорично негативно ставилась до заміжжя, не розділяла амурних переживань подруг, вважала, що чоловіки все ускладнюють. У випускних класах мала чітку мету стати курсантом Львівської академії Сухопутних військ і старанно готувалася до вступних випробувань.
Сотні абітурієнтів-хлопців відзначалися люб’язністю до нас — декількох абітурієнток, але він на моє питання: «Скільки часов?», невдоволено відповів, що у нього вони одні, натякаючи, що питання неправильно сформоване. Я зрозуміла, що йому, львів’янину, і мій суржик з Вінниччини не довподоби, тому перефразувала: «Добре, яка година?». А він мені: «Зелена. Правильно треба запитувати: «Котра година?».
Потім з’ясувалося, що той хам вступив доо академії, як і я, і навчатися нам довелося у паралельних групах (нас, культурологів, поєднували з диригентами). А через два роки я помітила, що занадто широко посміхаюсь, коли його бачу, і, що не робота в парі — він зі мною.
Через два роки, на початку 3-го курсу, ми забігли з ним до РАЦСу і розписалися. Найяскравіша авантюра мого життя. Дивно, що надзвичайно суворі батьки нас підтримали, хоча бачили Олега лише один раз, на знайомство з ним мали лише один день, коли він і попросив у них дозволу побратися. Мало хто вірив у тривалість таких стосунків. Мабуть, ми і самі не вірили, але нашій сім’ї вже 7 років, а синочку Остапчику — 6 місяців. Ми завжди разом: на службі, в дружбі, горі і радості, дивимося і йдемо в одному напрямку. Досі зберігаю обручку, з якою він освідчувався: скручена зі шпильки і ювелірно обмотана білою ниткою. Олег — чудовий чоловік і татко, він — моя любов, підтримка і опора. Досі не терпить одного — мого суржика з Вінниччини!

 

30 років тому, 4 лютого, 120 чоловік гуляли і відривалися на нашому весіллі, вигукуючи «Гірко!». Усі були щасливі, бо нарешті дочекалися, що Демчук одружується! А я сиділа за весільним столом, бачила, як мій наречений спілкується із друзями-студентами, родичами, котрі приїхали з найдальших куточків СРСР, колегами з лісгоспу... І не розуміла, як його фраза, що прозвучала у перший вечір: «Хочете чи ні, але ви будете моєю дружиною», змогла зв’язати мене по руках і ногах. Чи була це любов тоді — не знаю. Йшли роки: проблеми зі здоров’ям, дітьми, сестрами, мамою. Дні радості і дні розчарування, дні тривог і болю… Дні щастя, веселощів і незабутніх відчуттів. Миті, коли хочеться тільки цілувати, і миті, коли не хочеться бачити і чути. Усе це — життя!
А три роки тому ми з чоловіком вирішили повінчатися. Вогонь і вода — такі різні, але коли дивлюся на наших синів: мамині очі, колір волосся, слова, що летять невимушено, як пташки, і статура батька, і такі ж добрі, як він… Мабуть, це дійсно доля! Шкода, що не народила донечки. Він так хотів… Щоб була вона з довжелезним волоссям кольору пшениці, синьо-зеленими очима і руками, які завжди би обіймали татка з любов’ю. Боже, вибач мені, що не виконала своєї місії, як мала би. Можливо, я зроблю щось інше, чого не повинна. Бережи його! Бережи наших дітей! Дякую за те, що я маю!

 

КОХАНІЙ ДРУЖИНІ ЛЮДМИЛІ
Мила моя, ти не уявляєш, який я щасливий, що зустрів тебе і отримав взаємну любов. Наші серця б’ються в унісон, наші бажання збігаються, наші очі горять пристрастю і взаєморозумінням, наші душі живуть у гармонії. Я знаю одне, що ми створені один для одного, і готовий повторювати кожну хвилину, що дуже сильно люблю тебе. Кохана, з Днем святого Валентина!

 

Ванятко, я тебе дуже сильно кохаю!
Дякую за те, що ти є в моєму житті, а я є в твоєму!