Йдеться про рекреаційну зону, краєвид якої звягельчани та гості міста спостерігають із фортеці. Тобто, про протилежний від фортеці бік Случі — частину вулиці Богуна, вільну від забудови.
Одним із пунктів земельного питання, що розглядалося на 30-ій сесії міської ради сьомого скликання (28 лютого), значилося: дозволити продаж шляхом аукціону шести земельних ділянок під житлову забудову по вулиці Богуна.
Голова постійної депутатської комісії з земельних питань Олександр Остапчук озвучив, що до нього надійшло біля 200 (!) звернень від бажаючих отримати в зазначеному місці земельну ділянку під забудову. Тому, на його думку, єдиним виходом, який унеможливить у подальшому (хай не за цієї каденції, то за іншої) безкоштовний розподіл землі «своїм людям», є продаж цих ділянок із аукціону. Таким чином, підкреслив Олександр Остапчук, виграє вся громада, адже виручені від продажу кошти підуть на покращання інфраструктури міста.
Із пропозицією заборонити будь-яку подальшу забудову над річкою Случ, в тому числі — продаж згаданих шести ділянок, виступив депутат Василь Юрків. «Треба заборонити! Бо як набудують там парканів, то не буде, як до річки підійти і де людям відпочити!» — закликав колег не підтримувати цей пункт депутат Юрків.
Втім, 21 голосом «за» рішення було ухвалено. Тож, у недалекому майбутньому всі бажаючі, хто має вдосталь грошей, можуть претендувати на купівлю земельної ділянки в облюбованій містянами зоні відпочинку. Власне, створено прецедент, адже, м’яко кажучи, небідних людей вистачає, і якщо дозволити все продавати, то так можна і парк продати, і стадіон, і чого ще фантазія забажає…
До переліку об’єктів, які підлягатимуть приватизації, включили будівлю колишнього Палацу дітей та молоді (вул.Гетьмана Сагайдачного, 25), а також будівлю по вул.Чехова, 5, де планувалося створити спортзал для занять вільною боротьбою. Як зазначив доповідач із цього питання — заступник міського голови Анатолій Легенчук, по вул.Гетьмана Сагайдачного замість будинку ПШМ планується багатоповерхівка. А спортзал по вул.Чехова, 5, не відбувся через невідповідність приміщення санітарним нормам. Хоча це й заперечили депутати міської ради — тренери з вільної боротьби Сергій Мельник і Юрій Мірзабекян.
Натомість із переліку об’єктів для приватизації поки що виключили приміщення по вул.Лідівський Шлях, 32, де на другому поверсі мали облаштувати амбулаторію. Як прозвучало в сесійній залі, у 2016 році за понад мільйон гривень бюджетних коштів місто придбало це приміщення у приватного підприємця Олександра Махновецького, депутата міської ради. Була розроблена проектно-кошторисна документація на амбулаторію. Але реформа в галузі медицини, внаслідок якої пацієнтам дозволили укладати декларації з сімейними лікарями без територіальної прив’язки, зробила невигідним з економічної точки зору відкриття амбулаторії в згаданому мікрорайоні. Тим більше, що приміщення розташоване на другому поверсі, і це не відповідає нормам.
Як зауважили фахівці, ніхто те приміщення не купить зараз за ті кошти, які два роки тому були витрачені на його придбання. Тобто, в разі продажу, міський бюджет не поверне й половини. Спроби пошуку винних традиційно не увінчалися успіхом. За пропозицією депутата Миколи Усенка, цей об’єкт було вилучено з переліку тих, що підлягають приватизації, з метою вивчення можливості облаштування там гуртожитку для лікарів.
Депутати ухвалили перерозподіл коштів міського бюджету. На потреби галузі ЖКГ в частині наведення благоустрою міста залишили минулорічний рівень, плюс 20% індексації. Загалом — понад 9,6 млн. грн. Частиною «знятих коштів» збалансували бюджет, а 1 млн. 377 тис. грн. вирішили залишити нерозподіленими до наступної сесії, щоб кожну пропозицію опрацювати в комісіях і виділити кошти на найбільш необхідні потреби.
Хоча були й інші пропозиції. Депутат Олександр Стадник пропонував 600 тис. грн. перерозподілити на завершення капітального ремонту дитсадка. А фракція «Самопоміч» намагалася переконати депутатів виділити 200 тис. грн. на закупівлю апарата для корекції зору в дітей. Нині в Новограді проживає 1072 дитини з порушеннями зору, а відповідний апарат діє лише у приватному медичному кабінеті, хоча є обов’язковим для кабінету окуліста, — стверджували депутати від «Самопомочі» Сергій Хапчук, Костянтин Шнайдер і Олександр Кармазін. Підтримали виділення коштів на апарат для корекції зору вже на цій сесії Микола Усенко і голова бюджетної комісії Ігор Юшманов, проте в підсумку необхідну для ухвалення кількість голосів зібрало рішення про відкладення і довивчення цього питання.
Відзначимо також, що більшість депутатів була категорично проти зняття коштів, передбачених на прямі трансляції засідань сесій і виконкому, з подальшим їх перерозподілом на купівлю апарату для корекції зору (відповідну пропозицію висунув депутат О.Кармазін). Обранці громади більшістю вирішили, що громада має право на прямі трансляції з сесійної зали. А депутат Олександр Стадник взагалі назвав ініціативу «Самопомочі» щодо медичного апарату «політичною пропагандою». Мовляв, не треба набирати собі політичні бали, використовуючи для цього міський бюджет.
Жоден депутат не підтримав заяву Віталія Бойчука про дострокове складання ним депутатських повноважень за власним бажанням. Усі зійшлися на думці, що такий ініціативний, розумний і виважений депутат, як Бойчук, у раді потрібен.
З етичних міркувань було відкладено розгляд питань щодо виконання рішення суду й поновлення Олени Пономаренко на посаді секретаря міської ради з подальшим звільненням із цієї посади Василя Остапчука. Справа в тому, що після тривалої і тяжкої хвороби, у переддень сесії, померла 11-річна донька Василя Остапчука. Відтак, Василь Іванович, за сімейними обставинами, не брав участі у сесійному засіданні.
Водночас, як зазначили в юридичному відділі міської ради, подальше невиконання рішення суду в справі Пономаренко загрожує міській раді штрафом у розмірі 10200 грн., а що далі, то штрафні санкції зростатимуть.
На початку сесійного засідання міський голова Віктор Весельський виконав приємну місію. Він вручив ордери на соціальне житло двом дітям-сиротам. Житло для них було придбано за кошти в сумі 629,8 тис. грн., що надійшли з Державного бюджету.