Це — хронічне прогресуюче захворювання, яке є першопричиною сліпоти у світі. Небезпека — у тому, що тривалий час глаукома протікає безсимптомно, часто до офтальмолога звертаються, коли пошкоджено 50% волокон зорового нерва. Несвоєчасне звернення може призвести до повної сліпоти. Нині в Україні зареєстровано 260 тис. людей, які страждають на глаукому. Щорічно ця цифра збільшується на 10%.
У групі ризику — люди від 40 років, які страждають серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, з високим ступенем міопії, котрі перенесли травми ока і запалення. Певну роль відіграє спадковий чинник.
До основного негативного фактору, що впливає на прогресування глаукоми, відносять підвищений внутрішньоочний тиск. Проте, віднести гіпертензію ока до єдиного фактору розвитку не можна — у безлічі людей діагностують підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ), але далеко не в усіх розвивається захворювання. В однієї третини пацієнтів із глаукомою захворювання взагалі протікає без підвищеного ВОТ (нормотензивна глаукома).
Щоб вчасно розпізнати глаукому, важливо знати її симптоми. На підвищення ВОТ можуть вказувати наступні ознаки: затуманення зору, поява «сітки» перед очима; наявність «веселкових кіл» при погляді на джерело світла (наприклад, на лампу, що світиться), відчуття дискомфорту в оці, відчуття важкості та напруження; незначна різь в оці, сльозотеча; погіршення здатності бачити у сутінках; незначні болі навколо очей. Відкритокутова глаукома — найбільш поширена форма, підступний різновид хвороби, при якому немає чітко виражених симптомів. Людина може не відчувати помірного підвищення ВОТ, яке вже згубно діє на зоровий нерв, що призводить до втрати зору.
Закритокутова глаукома часто протікає у вигляді нападів. Гострий напад має характерні ознаки: значне підвищення ВОТ (до 60-80 мм ртутного стовпа), сильний біль в оці, головний біль. Може з’явитися нудота, блювання, загальна слабкість. Зір у хворому оці різко падає. Гострий напад глаукоми часто приймають за мігрень, зубний біль, гостре шлункове захворювання, менінгіт, грип, тому що хворий скаржиться на головний біль, нудоту, загальну слабкість, навіть не згадуючи про очі.
При мігрені — одному з симптомів гострого нападу глаукоми — людина, як правило, йде не до окуліста, а до невролога, або самостійно ковтає жменями знеболюючі, списуючи головний біль на хронічний недосип і нервове життя. Тому при невиліковній або щоденній мігрені відразу ж йдіть до офтальмолога!
Ще одну ознаку — нудоту і блювоту — багато пацієнтів приймають за порушення у роботі шлунково-кишкового тракту або «підступи» стрибків артеріального тиску. Запам’ятайте! При гострому нападі глаукоми зір погіршується погодинно — так само, як і відмирає зоровий нерв. І якщо ви звернетеся до лікаря не у перші години, а через тиждень, то, на жаль, вам вже не зможуть повернути зір. Хіба що, зняти біль і почервоніння. Хворим необхідне динамічне спостереження у офтальмолога. Без лікування хвороба швидко прогресує і спричиняє сліпоту.
Будь-яке лікування при глаукомі, зокрема, медикаментозне, спрямоване на зменшення внутрішньоочного тиску. Однак, потрібно пам’ятати, що поняття норми ВОТ — індивідуальне, і може змінюватися впродовж життя.
Лікарські препарати не відновлюють баланс рідини в оці, а лише штучно його підтримують. Операції з приводу глаукоми нормалізують баланс внутрішньоочної рідини, вирішуючи питання кардинально, дозволяють на роки відмовитися від медикаментозного лікування або значно полегшити режим застосування крапель.
Боротьба з глаукомою — це активний процес як із боку лікаря, так і з боку пацієнта. Завдання — допомогти пацієнтові опанувати методи самоконтролю, грамотно застосовувати ліки. Неможливо за допомогою лікарських препаратів, настоянок, крапель повернути втрачені зорові функції. Можна лише зупинити прогресування глаукоми. Якщо виробники лікарських препаратів обіцяють повернути вам втрачений внаслідок глаукоми зір, то знайте, що це — обман! Народних методів лікування глаукоми немає.
Найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!