www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика
Украина онлайн


«Благими намірами…»

19 Квітня 2019 | Оприлюднив: | 61 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

РІЧНИЦІ ПОЖЕЖІ В БУДІВЛІ МОЛОДІЖНОГО ЦЕНТРУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Наближається річниця надзвичайної події — пожежі у будівлі Молодіжного центру. Звісно, ця річниця не могла не викликати резонанс у звягельчан. Адже будівля є об’єктом культурної спадщини, яка майже 80 років займає чільне місце як у архітектурному ансамблі центру міста, так і в суспільному житті громади.
Автор, звичайно, цілком розділяє стурбованість громади щодо її якнайшвидшої реставрації, реабілітації та ревіталізації. Але чому саме про «благі наміри...», якими всім відомо, куди «вимощена дорога»?

За видом, як об’єкт культурної спадщини, будівля Молодіжного центру відноситься до об’єктів архітектури. Тобто, за визначенням: «Окремих будівель, архітектурних споруд, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів».
Статус пам’ятки і питання збереження її в автентичному стані і стало головним «каменем спотикання». Бо будівлю Молодіжного центру, відповідно до закону, реконструювати неможливо. Саме спроба такої «реконструкції» в кінцевому підсумку і привела до пожежі.
Проблема — не в терміні і не в вартості проекту та, власне, реставраційно-ремонтних робіт. Наприклад, переїзд Львівського туристичного офісу у нове приміщення у пам’ятці архітектури тривав два роки та обійшовся в 3 млн. грн. А то лише 200 кв. м і без пожежі.
Проблема — таки у розумінні з боку міської влади та орендарів: із чим саме вони мають справу? Це яскраво засвідчили виступи двох представників міської виконавчої влади на сесії міської ради 28 лютого ц.р.
В обох виступах мова йшла про відступ від проекту. Тобто, про продовження руйнування фасаду будівлі. Бо проектом безумовно передбачено відновлення автентичного стану пам’ятки. Звісно, що він не передбачає двох незаконно «прорубаних» дверей по фасаду (з боку вул.Соборності) та додаткового входу з торця (з боку вул.Шевченка). А також відновлення первісного планування приміщень.
Це до того, що за часів ще кінотеатру будівля втратила парапет. Але то окрема тема. Поки що… Щодо заміни дерев’яних вікон на пластикові — взагалі «казка».
Адже законом передбачено механізм ревіталізації пам’яток. Це — «сукупність науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини».
Тобто, мабуть, треба на засіданні однієї з робочих груп зібрати докупи представників власників, користувачів та орендарів приміщень, у тому числі — бажаючих стати такими і запросити проектувальника, щоб він роз’яснив, що конкретно не можна, а що можна і як. Після чого визначити перелік майбутніх власників, користувачів та орендарів, які мають своєчасно замовити виготовлення необхідної науково-проектувальної документації, у т.ч. — щодо пристосування. Бодай якась від тих робочих груп може бути реальна користь. Та вбереже у майбутньому від дійсно шалених штрафів і не тільки.
Бо з вибором виконавця робіт вже, мабуть, чинне законодавство порушити встигли. Адже до виконавця відповідних робіт передбачені певні кваліфікаційні вимоги. Бо вийде, що проект орган охорони культурної спадщини облдержадміністрації погодить, а ось письмового дозволу на проведення робіт не дасть, і саме через невідповідність виконавця робіт кваліфікаційним вимогам.
Знову буде конфуз, знову — втрата часу і грошей, у т.ч. — і через чималі штрафи і цілком справедливе обурення громади міста.
За зміну цільового призначення землі охоронної зони пам’ятки на історико-культурне взагалі ніхто не згадує. Мабуть, недарма ж відповідна постійна комісія півроку ніяк не могла відмовити одному з претендентів на «золоту» землю… Чим теж, вочевидь, внесла свій «внесок» у минулорічну подію…
Але зараз, схоже, та ж комісія започатковує нову «світлу» містобудівну «традицію». Звісно, незаконну… Бо, в першу чергу, без необхідної містобудівної документації — детального плану території. Йдеться про забудову прибудинкових теренів капітальними гаражами. Перші «ластівки» на вул.Ушакова, 9, вже полетіли… А в нас, на жаль, приказка: «Поганий приклад — заразний» дуже актуальна… Почнеться «гаражна пошесть». Та й приклад щодо замку, на жаль, маємо. І це при тому, що детального плану території, крім центру міста, не має жодний мікрорайон. На підставі чого землю надають?
Так що питання захисту «солодкої» землі зон охорони пам’ятки і, в першу чергу, охоронної зони, схоже, вирішувати не поспішають…
Часто в соціальних мережах можна зустріти дописи, що будівля Молодіжного центру — ніяка не пам’ятка, що таких кінотеатрів — сотні по Україні… Але насправді такий — один. Схожий — лише у Чернігові і має дві суттєві відмінності: замість куполу — відкритий танцмайданчик та три зали (замість двох у нашому). Але і в Чернігові кінотеатр перебуває на обліку як пам’ятка архітектури.
Колишній кінотеатр — це не тільки пам’ятка архітектури, але, певної мірою, «сакральне» місце для багатьох поколінь звягельчан. Тому при відновленні будівлі дуже важливо чітко дотримуватись усіх вимог пам’яткоохоронного законодавства. Бо будь-яке, навіть дрібне, його порушення може знову, на жаль, «вистрілити» і досить швидко.
Як трапилась минулорічна подія? Поступово. Через багаторічне ігнорування статусу будівлі як пам’ятки архітектури. Адже лише за останніх 25 років встановлено купу псевдомеморіальних, в кращому випадку, інформаційних дощок із полірованого каміння… А ось виготовити шість «штатних» охоронних дощок із полістиролу — зась.
Звісно, повинно було б бути й інформування — що саме за тою охоронною дошкою стоїть… У першу чергу — власників, користувачів та орендарів будівель та приміщень у них. Які наслідки недотримання чинного законодавства. Чи щось зробила для цього міська «архітектура»?
Ось що, наприклад, повідомив 3 квітня ц.р. на своїй сторінці у «Facebook» заступник міського голови Львова А.Москаленко: «Завершили адмінкомісію щодо штрафів на пам’ятках архітектури: 13 штрафів за заміну дерев’яних вікон на пластикові; вибиття вікна на Левицького, 10, — наклали штраф на власника й орендаря. Оскільки власник приміщення досі не відновив вікно, — відновлення буде здійснено силами міста (Личаківська районна адміністрація та управління охорони історичного середовища) протягом тижня; розглянули протокол про штраф — 170 тис. грн. — щодо робіт на площі Ринок, 11. Власник має з’явитись на наступне засідання, інакше буде штраф у розмірі 170 тис. грн.».
Маємо всього шість пам’яток архітектури у місті. Саме ці пам’яткі разом з унікальним ландшафтам річкових долин — справжнє унікальне обличчя Новограда, його скарб, наша спадщина. Як ми до неї ставимося? Чи не маємо на решті п’яти пам’ятках руйнування фасадів, перепланування тощо? При чому, у т.ч. — «освячених» рішеннями міської влади? Чи не створює це загрозу для існування пам’яток? Хоча, звісно, все це робилось і робиться винятково з благими намірами. Але відомо, куди веде той шлях…

О.ПРОВОТОРОВ, член Національної спілки краєзнавців України

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,