До Великодня у місті завжди готуються з особливим натхненням та ентузіазмом. Під егідою Центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ЦНТТУМ) у попередні роки проводили святкові ярмарки, збирали великодні кошики для захисників на передовій, прикрашали писанками та стрічками Великоднє дерево, створювали алею писанок. Щороку змінюється стиль і дизайн заходу, аби було цікавіше.
Цьогоріч, 25 квітня, організували шостий Великодній фестиваль, оздобивши святковим декором центр міста. Організатори фестивалю — директор вищого професійного училища Микола Паламарчук та очільниця ЦНТТУМ Валентина Найдюк, спільно з колективами навчальних закладів та майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, зробленою роботою задоволені.
«Щоб ви тільки знали, яке це щастя — бачити результат спільної праці! Результат роботи дітей, які з відкритими очима вірять у казку та щасливе майбутнє. Дякую усім, хто був поряд, для того, щоб дитячі мрії збулись! І наші з вами — теж! Нехай Великдень принесе усім злагоду та взаємну любов! Мрії збуваються!», — поділилася враженнями у Фейсбуці Валентина Найдюк.
«Дійсно, радість і гордість від участі у добрій справі надихають!» — погодився Микола Паламарчук.
На фестивалі було презентовано книгу «Війна під знаком соняха: АТО» редактора газети «Час Полісся» Лесі Гудзь. З-під журналістського пера Лесі свого часу вийшла низка нарисів про загиблих воїнів-земляків, а два роки тому, зусиллями волонтерів, під час фестивалю, вдалося зібрати десять тисяч гривень на видання книги. Тож, невипадково журналіст вирішила презентувати свою книгу саме на цій події, подякувавши небайдужим людям за підтримку і вручивши нове видання, як пам’ять, дружинам, батькам, дітям загиблих.
— Згадую той день, мов сон: у мене саме день виходу газети, напруга через край, а за стіною і на вулиці під вікнами — веселий гомін п’ятого (ювілейного!) передсвяткового фестивалю, де під час ярмарки оголошено про збір коштів на мою книгу, — поділилася враженнями авторка. — А увечері двері редакції відчинилися і увійшла невеличка делегація молодих жінок, серед яких: Валя Найдюк, Оля Козак, Олена Чернявська. Вони передали мені скляну скриньку з коштами, і вже разом ми дізналися суму зібраного. Чесно, таких моментів у житті, такого шквалу почуттів я, либонь, ще не відчувала: щоб отак, усім миром, по копійці збирали на книжку, а по суті глибинній — на пам’ять про найдорожчих. Немає різниці, що багато з благодійників, жертвуючи свої гроші, не були кровними родичами героїв моїх нарисів — вони були споріднені серцями. Як я й обіцяла, — наші соняхи не зів’яли!
На фестивалі провели майстер-класи. Зокрема, студенти професійного училища продемонстрували уміння, яким навчаються у своєму закладі: з різьби по дереву, створення зачісок і вишивання. На ярмарку можна було не лише побачити, а й придбати святкові сувеніри.
«У майстрині Олени Бондаренко я придбала надзвичайно гарну, прикрашену петриківським розписом, дошку для подарунку закордонній родичці, замовила у Яни Бен Марзук тематичні прянички у сувенірній коробці! — розповіла Людмила Гамма, директор Музею родини Косачів. — Все це поїде до Сполучених Штатів. Дякую організаторам Великоднього ярмарку за таку можливість — вирішила на місці проблему, над якою думала вже тиждень! Валентині Іванівні Найдюк дякую за запрошення! Дуже вчасно!».