Добрий день, редакція газети «Звягель»! Два роки тому помер мій дід, після нього залишилася спадщина. Я вчасно не звернувся до нотаріуса та пропустив строк на прийняття спадщини. Що робити в такій ситуації?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Як показує практика, не завжди людина може вчасно звернутися із заявою до нотаріуса, який вніс запис про відкриття спадщини (або має її відкрити) і, як наслідок, вважається такою, що не прийняла спадщину. При цьому, спадщина може перейти більш далеким родичам, або взагалі — державі. Причини таких дій людини різні: психологічне та моральне спустошення, пов’язане із втратою близької людини, незнання юридичних норм про вчинення певних дій, відсутність необхідної документації на майно, перебування в іншій державі тощо.
Якщо так сталось, що людина пропустила строк прийняття спадщини, то існує декілька способів вирішити дану проблему.
ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ НА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ
Відповідно до норм чинного законодавства, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається, у разі пропуску шестимісячного строку із дня відкриття спадщини.
Передусім варто зазначити, що поважними суд визнає причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Подібні критерії є досить абстрактними та оціночно-суб’єктивними. Фактично, складається ситуація, що суд у кожному конкретному випадку досліджує всі обставини і приймає рішення на власний розсуд, керуючись власним переконанням щодо поважності причин.
Можна сказати, що такі причини, як юридична необізнаність особи щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями, хто прийматиме спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови не можуть визнаватися судом як поважні. Водночас, деякі суди, враховуючи сукупність подібних обставин та конкретну ситуацію, все-таки можуть надати додатковий строк на прийняття спадщини.
Окрім цього, наприклад, Верховний суд вказав, що «незнання про смерть батька протягом чотирьох років не є поважною підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини». Водночас, якщо строки були пропущені, у зв’язку з важким станом вашого здоров’я, доглядом та опікою за близькими людьми, які потребують сторонньої допомоги, і підтверджується відповідними доказами, суди у більшості випадків надають схвальне рішення у вирішенні вашої ситуації.
ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ РАЗОМ ІЗ СПАДКОДАВЦЕМ
Іншим шляхом вирішення проблеми може бути наступна ситуація: у разі, якщо на момент відкриття спадщини ви постійно проживали разом із спадкодавцем, ви вважаєтеся такими, що прийняли спадщину, за умови, що не зверталися із відмовою від спадкового майна у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини протягом встановленого 6-місячного строку. У цьому випадку вам потрібно звернутися до суду із вимогами про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент його смерті та відкриття спадщини, і визнання за вами права власності в порядку спадкування.
При цьому, належними доказами, що підтверджують факт спільного проживання, можуть бути покази свідків (сусідів, комунальних служб), платежі з оплати комунальних послуг тощо.