Новоград-Волинське управління ГУ ДФС у Житомирській області інформує, що фізична особа — власник земельної ділянки, яка зареєстрована підприємцем — платником єдиного податку (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу-підприємця), у разі надання земельної ділянки в оренду, не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується нею у господарській діяльності з метою отримання доходу.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.14.1.74 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно з п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на фізичну особу-підприємця), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий підприємець — платник єдиного податку — звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ).