Поминання 24/2019
ШАНОВНІ НОВОГРАД-ВОЛИНЦІ! Повідомляю вас про те, що 9 червня на 97-му році пішов з життя визволитель нашого міста, Почесний громадянин м. Новоград-Волинський, Почесний працівник космічної галузі України, Почесний ветеран міста-героя Києва, полковник у відставці — Іван Федорович НЕЧАЄВ, який пройшов всю війну, брав участь у визволенні України, Білорусії, Польщі, Чехословаччини та штурмі Берліна. За проявлені мужність та відвагу у боях із фашистськими загарбниками він був нагороджений двома орденами Вітчизняної війни І ст., орденом Вітчизняної війни II ст., двома орденами Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», «Визволення Праги», «За взяття Берліна» і багатьма іншими, а також отримав одинадцять подяк від Верховного Головнокомандувача І.В.Сталіна. Іван Федорович був частим гостем Новограда-Волинського, постійно брав участь у заходах з нагоди визволення міста від фашистських загарбників та виступав у навчальних закладах перед шкільною і студентською молоддю, зустрічався з ветеранами міста. Пам’ять про Івана Федоровича Нечаєва залишиться у наших серцях. Ми висловлюваємо глибоке співчуття його рідним та близьким. Від імені ветеранів міста голова міської організації ветеранів В.ПАРФЬОНОВ |  |
СПІВЧУТТЯ Колектив приватного підприємства «Ремпобуттехніка сервіс» з глибоким сумом і болем сприйняв звістку про передчасну, раптову смерть прекрасної людини, надійного товариша, вірного чоловіка, люблячого батька, турботливого дідуся, майстра «золоті руки» — Віктора Івановича ОЛІЙНИКА і висловлює щирі співчуття родині покійного. Нехай Господь дарує йому вічне життя і світлу пам’ять серед людей. |  |
12 червня минуло 30 років з дня смерті Миколи Івановича ПІСОЦЬКОГО Світла вічна пам’ять про тебе — назавжди у наших серцях. Сумуючі діти, внуки |  |
13 червня минуло 40 днів світлої пам’яті нашого дорогого Миколи Олександровича ДОДОНОВА Як рано погасло життя. З тобою всі наші почуття. Великої скорботи не виміряти. Царство тобі Небесне. Дружина Валентина |  |
19 червня — 3 роки, як пішов у вічність ліквідатор аварії на ЧАЕС — Григорій Михайлович ТИМОЩУК На душі — біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде, та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Сумуючі дружина, діти, внуки |  |
14 червня минає рік скорботних днів від тієї страшної хвилини, як пішла у вічність наша прекрасна людина, дорога наша рідна Раїса Федорівна ЛУК’ЯНЧУК Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Сумуючі сестри з сім’ями, всі рідні, близькі, сусіди, друзі |  |
Минає рік, як немає нашої мами, бабусі, прабабусі — Ірини Володимирівни ВОЗНЮК А біль не минає... Сумуючі діти, онуки, правнуки |  |
18 червня минає 2 роки, як немає з нами нашої дорогої мами, бабусі, прабабусі — Василини Пилипівни ШВЕЦЬ Найдорожчій, єдиній, найріднішій людині, що подарувала нам життя. Не стримати сліз нам ніколи, бо важко повірити в те, що ти не прийдеш вже додому, твій дім тепер — небо святе. Глибокий сум і вічна пам’ять про тебе, наша рідна матусю, назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, наша рідна. Сумуючі діти, онуки, правнуки, твої брати та всі рідні |  |
11 червня минуло 40 днів з дня смерті прекрасної людини — Наталії Олександрівни ОРЕЛ Хоч обірвалося життя, а ти живеш! Сумує син Артур і всі рідні |  |
15 червня минає рік, як не стало дорогої мами, бабусі та найкращої жінки — Алли Гнатівни ШУШУК Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Сумуючі син, невістка, дочка, зять, онуки |  |
20 червня минає 40 днів, як пішла у вічність наша дорога матуся, сестричка, бабуся, прабабуся — Світлана Володимирівна КОЛЕСНИК Як сумно без тебе, рідненька, Вічно сумуючі всі рідні |  |
15 июня — годовщина невосполнимой утраты и светлой памяти дорогой, любимой, душевной, щедрой, неординарной женщины — Валентины Георгиевны УВАРОВОЙ Уходят те, кто дорог и любим, внезапно, безвозвратно, безнадёжно, как трудно сердцем пережить людским и осознать всё это невозможно. Родные |  |
Прожили життя своє Микола Петрович і Ніна Олександрівна СМІТЮКИ з Новограда-Волинського і пішли навіки, лишивши добрі спогади та ім’я... Та нема вже батьків, як птахи відлетіли у вічність, залишили у спадок нам пісню своєї душі. Ой, нема вже батьків, наробились до сьомого поту, і нема вже тепер, відлетіли від нас журавлями. Тільки стомлені руки, як крила складуть, буде пам’ять боліти, буде плакати терпкими сльозами. Буде спогад — свіча переходить в завтрашній день. Просимо ласки небесної для стражденої душі вашої. Рідні |   |
Коментарі відсутні