Маємо навчитися вибирати

Маємо навчитися вибирати

Кожному з нас дається право робити вибір. Насамперед, більшість із нас голосують на основі емоції, так званим «серцем». Для мене також в певний життєвий час постало питання: «Що і кого вибирати?».
І я зробив свій вибір на основі логіки, розвитку подій в країні, в нашому регіоні, реально оцінивши ситуацію. Маю пояснення своєї поведінки. Працюючи міським головою, надалі — головою районної державної адміністрації і оцініючи реально, що собою являє постать Литвина Володимира Михайловича — який його вклад в розвиток держави — зрозумів: Новоград-Волинщина не знала й не має такої людини, як Володимир Литвин, за весь свій незалежний період розвитку. Справи, які були зроблені Литвином у нашому краї, — вражаючі й масштабні: об’їзна дорога, газифікація району, будівництво нових шкіл, амбулаторій і лікарень, сотні мільйонів державних субвенцій. Мої колеги з інших районів і міст Житомирщини говорили із заздрістю: «Тобі легко робити, у вас є Литвин!» А скільки доль людських пройшло через нього, реально отримали допомогу кожен, хто звернувся. Одним словом, не одне десятиліття ця людина мала для себе святий обов’язок працювати на свою маленьку батьківщину. Прикро, що не всі люди належно оцінюють його вклад у розвиток нашого краю. Людини такої державної ваги, такого розуміння справ, яка так віддано любить свою землю й людей на Новоград-Волинщині, немає. Дивлячись на весь список теперішніх кандидатів у народні депутати, мені гірко й сумно стає на душі. Нові обличчя вражають своїм «інтелектом» і великим послужним списком незробленого.
Що з нами сталося, громадо? Ми маємо розібратися, що і хто стоїть за цими новими обличчями. Нерідко в них заздрість бере гору над правдою й добром. Щедро засипавши обіцянками, не здатні тверезо оцінити свої можливості.
Хто ти? Що ти вартий, кандидате, обіцяльнику?
За душею багатьох із них не має ні розуміння, ні бачення, що таке робота депутата Верховної Ради.
Шановні, дорогі виборці, маємо навчитися вибирати!
М.ІВАНЮК