31 серпня — 9 днів, як пішла від нас улюблена дочка, сестра, тітка та мама — Марія Анатоліївна ЦУРЕНКО

Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі тато, мама, сестра, племінниця, синочок та всі рідні

30 серпня — 40 днів світлої пам’яті Івана Петровича МАРЧУКА з с.Маковиці

28.01.1950-22.07.2019 р.

Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг. Сюди не прийдеш ти ніколи, не стрінеш родичів своїх. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах, тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.

Хто знав, — згадайте добрим словом.

У глибокій печалі дружина, уся родина

Минає 40 днів, як пішов у вічність наш дорогий і незабутній друг, світла і добра людина, колега, мудрий керівник і наставник народного ансамблю пісні і танцю «Полісся», заслужений працівник культури України — Михайло Іванович АРТЕМЮК

Серце великого життєлюба і патріота, яке було віддане Україні та Новограду-Волинському, перестало битися. Громада міста знала його творчою людиною, сповненою натхненням та великою працею на благо розвитку хорового мистецтва, духовного виховання свідомих українців, гордих за свій народ, свою культуру і мистецтво.

Відділ культури і туризму міської ради та колективи установ культури міста висловлюють щирі співчуття родині покійного, поділяючи їх горе. Гіркота втрати оселилася в серці всіх, хто знав, любив і поважав Михайла Івановича.

Нехай милосердний Господь упокоїть його душу.

3 вересня — 40 днів світлої пам’яті дорогого брата, сина, чоловіка, гарного батька, турботливого дідуся — Миколи Степановича ПАРІЯ з с.Тальки

Тебе немає — серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день чекаємо тебе і виглядаємо щомиті. Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста, заснула вічним сном навіки людина добра та проста. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Коли літа твої буяли, а серце так хотіло жити, тебе, наш дорогий, не стало, і ми не в силах щось змінити. Скільки часу не мине, а ти завжди будеш поряд з нами. Хай над твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про тебе. Спи спокійно, наш дорогенький. Лебединим пухом хай буде тобі земля, а душі твоїй — вічний спокій і Царство Небесне. У скорботі голови схиляємо. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Сестра, мати, дружина, діти та всі рідні

24 серпня пішов із життя найдорожчий чоловік, батько, дідусь — Володимир Ілліч ТОНКОШТАН

Якби ти міг ще довше жити —

Були б щасливі ми усі,

Але не в силах нам змінити

Господню волю у житті.

Хай Ангел Господній хранить твою душу,

Хай Царство Небесне Господь тобі дасть.

У глибокій печалі дружина, діти, онуки

28 серпня минає 9 днів, як пішов із життя Анатолій Петрович ЯЩУК

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минає дев’ятий день тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем.

Увесь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Царство Небесне і вічний спокій Твоїй світлій душі.

Вічно сумуючі сини, невістка, онуки, рідні, близькі та друзі

31 серпня минає два роки, як трагічно загинув наш дорогий синочок, брат, дядько — Володимир Миколайович ДАВИДЧУК

Господь дуже рано призвав тебе, ріднесенький, в інший світ, залишив нам смуток і печаль. Словами не передати того горя, якого завдала нам твоя смерть. Спи спокійно — ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати.

Хай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій.

Вічно сумуючі мама, тато, брат із сім’єю, усі рідні

4 вересня минає 1 рік, як пішла у вічність дорога серцю людина, найкраща у світі матусенька, турботлива бабуся — Галина Григорівна ГАЙДАЙ

На душі і в серці — біль, печаль та сльози, які ніколи не висохнуть. Знаємо, що Вас ніколи не дочекаємося з дороги, з якої немає вороття. Пам’ять про Вас буде вічно жити в наших серцях. Простіть нас, рідненька, що ми і лікарі були не в силах Вас врятувати, — видно така була воля Господня. Страшенно тяжко жити, шукаючи весь час Вас очима, оглядаючись на схожий голос, прокидаючись зі слізьми і тривожним биттям серця, побачивши Вас уві сні. Вас немає поруч, немає ласкавого погляду, ніжних обіймів і мудрої поради. Невгамовний біль на душі. Залишилося лише бігти до Вас із татом на кладовище, розповідати про все і надіятися, що Ви разом, що нас чуєте і співпереживаєте. Ми вас дуже любимо і щиро дякуємо за безмежну любов, науку і турботу, за приклад зразкового подружнього життя. Ви були найкращими для своїх дітей та онуків!

Таких, як Ви, не забувають, а вічно пам’ятають. Хто знав Галину Григорівну та Василя Сергійовича, — згадайте і пом’яніть. Царство Вам Небесне і вічний спокій.

Сумуючі діти, онуки, уся родина

2 вересня — два роки світлої пам’яті Галини Сергіївни ЖУРАВЕЛЬ

2 роки, як Її немає. 2 роки нас Вона не зустрічає. Не пригощає і не проводжає. Вона не порадить, Вона не спитає... Для нас всіх годила, старалась. Щоденна турбота... Спинилось сердечко... Світла пам’ять, навіки скорбота...

Сумуючі сім’я, рідні, друзі