www.zvyagel.com.ua








Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
free counters
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


«Запити читачів завжди будуть в центрі уваги бібліотекарів»

13 Вересня 2019 | Оприлюднив: | 34 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Цьогоріч Людмила Онищук (ліворуч) стала лауреаткою літературно-мистецької премії ім.Лесі Українки30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК
На днях у редакцію завітав представник книжкового видавництва, якого швидко оточили мої колеги, приємно було за цим спостерігати. До розповсюджувача книжок я підбігла перша — звичка купувати книги для себе, сина та близьких людей походить із мого дитинства. У ньому не було гаджетів, а коли мене питали, який я хочу подарунок, то наївна дитина з невибагливого радянського буття відповідала, що книжечку (сміюсь — авт.). Ми з мамою при першій нагоді приходили в книгарню по дефіцит — так, книги в провінції у 80-х були дефіцитом. Бібліотеку класичної літератури, яку зібрала мама, і фантастики, яку дуже любив батько, я вважаю окрасою батьківської квартири. І нагадуванням про дитинство, у яке завжди можна повернутися, гортаючи сторінки минулого…

Пишу статтю до Всеукраїнського дня бібліотек, а на робочому столі лежать книги. Цього разу — придбані для хрещеника і племінниці, яка, до речі, ще, не вміючи читати, дуже любить гортати книжки. «Запитали ми в Толі: — Що подобається в школі? Відповів нам Толик: — На перерву дзвоник!», — навмання відкритий віршик змусив усміхнутися. Подумалося: як добре, що не увесь наш життєвий простір заполонили гаджети.
А що нині відбувається в книжковій царині бібліотек? Із нагоди професійного свята «Звягель» запитав у директора міської централізованої бібліотечної системи Людмили Онищук.
— Пані Людмило, сьогодні бібліотеки — ніби явище «не модне», книжки поступилися зручним і швидким комп’ютерним технологіям. А яку динаміку відвідувань спостерігають у місті бібліотечні працівники?
— Складно порівнювати динаміку відвідування колись і тепер. Адже в рази зросла кількість відвідувань із різних питань, які не стосуються суто книги. Це — відвідування тренінгів із комп’ютерної грамотності, масових літературних заходів та отримання інших послуг, що надає бібліотека: роздрукування на принтері, ксерокопії, користування електронною поштою тощо.
Усі пам’ятаємо той час, коли книги були дешевші, вартість передплати газет та журналів — невелика, але бібліотеками завжди користувалися. Сьогодні середня вартість художньої книги — 120-150 грн, довідкові і галузеві видання взагалі вартують великих коштів, не кожен може придбати. Тому ми маємо своїх прихильників, своє коло відвідувачів. До нас приходять справжні книголюби, котрі ані дня не уявляють без книги, цікавого журналу чи перегляду всього репертуару місцевої преси. Проте, робота бібліотек не полягає лише в тому, що ми видаємо і приймаємо книги.
— Намагаєтеся йти в ногу з часом, аби залишитися цікавими для людей?
— Послуги бібліотеки розвиваються і так, ми шукаємо креативні форми роботи. Придумуємо нові формати спілкування, творчі акції, майстер-класи, квести. Виходимо на вулиці міста, йдемо в навчальні заклади та організації. Намагаємося, щоб бібліотеки стали дозвільними центрами, де можна знайти цікаве спілкування, відпочинок.
— Хто саме зараз є активними читачами бібліотек?
— Швидше за все, це — люди старшого віку і діти. Не всі з них — обов’язково в пошуку книги, часом — у пошуку спілкування, а потім вже — читання. Є такі читачі, котрі читають у декількох наших бібліотеках, знають про всі надходження літератури, з нетерпінням чекають на новинки. Учні і студенти приходять до нас за програмною літературою.
— Чи вдається поповнювати книжковий фонд і за який рахунок?
— Наші книжкові фонди останнім часом поповнюються непогано. Починаючи з 2015-го року, щороку на придбання літератури з місцевого бюджету виділяються кошти. За це від працівників бібліотек і читацької аудиторії висловлюємо вдячність міському голові Віктору Весельському і депутатам міської ради. В одному дописі мені дорікнули: а де ваша вдячність платникам податків? Дякуємо всім, хто сприяє цьому процесу!
Є й інші джерела надходження літератури. Торік уперше ми отримали невелику кількість літератури з Українського інституту книги, що був заснований при Міністерстві культури України, чекаємо надходжень й у цьому році. Також книги надходять завдяки акції «Подаруй бібліотеці книгу», участі наших бібліотек у різноманітних конкурсах та грантах.
Потроху зміцнюється наша матеріально-технічна база. Ми змогли придбати нові меблі, мультимедійне обладнання, поновити системні блоки до комп’ютерів.
— Яким чином зацікавлюєте вибагливих сучасних читачів?
— Зацікавлювати своїх читачів ми починаємо з раннього дитинства — з дитячих садочків, із якими ми успішно співпрацюємо. Наші працівники постійно відвідують ДНЗ із яскравими дитячими книгами, проводять вікторини, ігри. Організовуємо дні відкритих дверей та екскурсії в бібліотечні заклади для початкових класів, студентів-першокурсників. Під час таких відвідин розповідаємо, як можемо допомогти в навчанні та цікавому дозвіллі.
Особлива категорія людей — поважного віку, найчастіше — це самотні люди. Запрошуємо їх на засідання клубів при бібліотеках, обираємо цікаві теми спілкування. Під час таких засідань, скажімо, ми куштували мед і лікувальні чаї, обмінювалися насінням для городів, робили ляльки-мотанки — обереги для родин, зустрічалися з лікарями, психологами. Багато чого цікавого відбувається в нас під час таких зустрічей.
Також ми уважно ставимося до дітей із особливими потребами. При центральній дитячій бібліотеці ім. Олени Пчілки працює клуб «Натхнення», створений для творчої реалізації таких діток. Залучаємо їх до масових заходів, щоб допомогти інтегруватися в суспільство, сформувати впевненість у собі. Читачів, які не можуть відвідувати бібліотеку самостійно, за станом здоров’я, незалежно від віку, ми відвідуємо вдома.
— Пані Людмило, які б поради ви дали батькам, щоб їх діти читали?
— Багато можна розповідати про те, як навчити дитину полюбити читання, але головне — власний приклад батьків. Якщо вдома батьки читають і захоплено обговорюють прочитане, то додаткових стимулів може й не знадобитися. Книга повинна з’явитися в дитини ще до того, як вона навчиться самостійно читати. Обов’язково читайте дитині перед сном, зупиняйтеся на цікавих епізодах, стимулюючи в дитини бажання дізнатися: а що ж там буде далі?! Ніколи не карайте дітей читанням за провини! Краще обмежте перегляд телевізора чи користування гаджетами. І запишіть дитину в найближчу бібліотеку, де вона зустріне тих, хто полюбив читання і передасть це вашому маленькому читачу.
— Чи є майбутнє в паперової книжки?
— Майбутнє в книги є безперечно! У всьому світі з великим розмахом відбуваються книжкові фестивалі та ярмарки, презентації нових книг, зустрічі з видатними письменниками. Щороку їх відвідує велика кількість книголюбів. Про міжнародні літературні фестивалі, що відбуваються в Україні, — «Книжковий Арсенал», «Book Forum» — знають усі, хто хоч трохи цікавиться читанням.
— А конкуренція з електронною книжкою, на вашу думку, є загрозливою?
— Зараз завойовують ринок електронні книги. Та все ж, мені здається, що електроніка не може повністю замінити друковану книгу. Наприклад, електронна книга не може бути альтернативою для гарного великоформатного альбому з репродукціями картин видатних художників. Тому ще довго будуть співіснувати електронна книга і друкована. Змінюються книги, відповідно до вимог часу змінюються бібліотеки. У 90-ті не було книг і підручників — ми активно працювали на допомогу освіті, настала епоха Інтернету — стали центрами доступу до Всесвітньої мережі, у людей виникла потреба знайти комфортне місце для спілкування та відпочинку — бібліотеки стали «третім місцем». Ми завжди є до послуг наших користувачів. Їх запити та інтереси завжди були, є і будуть у центрі уваги бібліотекарів.
— В Україні налічується зараз близько 40 тисяч бібліотек. А як у нашому місті варіюється ця кількість, чи зазнала скорочень бібліотечна мережа у відповідь на вимоги часу?
— У місті працює шість бібліотек, ще одна додалася — у с. Майстрові. Мережа бібліотек збереглася, але скоротилася кількість бібліотекарів. Скорочення відбувалося років 4-5 тому. Посади бібліотекарів виводили, ввели посаду інженера-програміста, адже маємо 25 комп’ютерів, багато офісної техніки. Також ввели посаду у відділ комплектування і обробки літератури, бо архівна робота з каталогами потребує багато часу. Мабуть, три посади скоротили останнім часом.
— Хто з сучасних авторів користується найбільшою популярністю серед ваших читачів?
— Василь Шкляр, Марія Матіос, Люко Дашвар, Андрій Кокотюха. Відомі автори Володимир Лис, Брати Капранови та Макс Кідрук презентували свої нові книги в нас у центральній бібліотеці ім.Юрія Ковальського. Читачі запитують книги Пауло Коельйо, Стівена Кінга, Ельчина Сафарлі.
Списуються старі підручники, зайві примірники, ідеологічно застарілу радянську літературу. Прагнемо, щоб наші фонди були різноманітнішими та орієнтованими на запити читачів. Та й простір для зберігання книжок обмежений, ми ж не архів. Цікаво, що молодь питає про книги зарубіжних письменників в українському перекладі, кажуть, що він буває більш вдалим, ніж російський.

Юлія КЛИМЧУК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,