Частинку серця нашого відносять серця, котрі пішли від нас на небеса...

5 жовтня минуло вісім років, як пішли від нас найдорожчі нам люди — Тетяна та Богданчик ФАРЕНЮКИ

В той день навкруг життя буяло, а серце так хотіло жити. Вас у нас, дорогенькі, не стало, і ми не в силах щось зробити... Пішли ви від нас у самому розквіті життя, і в нашій пам’яті навіки вам не буде забуття. Були для нас ви, наче пташки, мов щебетливі солов’ї. Без вас і сумно нам, і важко, і серце плаче кожен день... Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство вам Небесне. Вічний спокій вашим душам.

Вічно сумуючі чоловік, батько, мати, брат, рідні, куми, друзі

1 жовтня — 10 років світлої пам’яті дорогої матусі — Ганни Якимівни — та 15 років, як немає з нами нашого дорогого татуся — Василя Федоровича КОСТЮКІВ із Стрієви

На душі — біль, і жаль, і смуток. Вас немає і більше не буде. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Вам.

Вічно сумуючі дочки, зяті, онуки, правнуки

2 жовтня минув рік, як пішов із життя Валентин Борисович ПЛИСАК, учитель музичної школи, керівник хору вчителів та аматорського тріо.

Сумуючі мама, сестри, племінники та рідні