Тебе немає, а я все люблю і чекаю, хоч розумію, що даремно...

22 жовтня 2019 року минає рік страшної розлуки, вічного болю і розпачу, як не стало любимої дружини, турботливої матусі і бабусі — Надії Лаврентіївни ТИМОЩУК

Полетіла пташечка в «теплу» чужину, думала: «Зігріюсь, спину розігну». Трудилась, старалась важко всі роки. Склала крила пташечка навіки-віки...

Сумуючі за тобою чоловік, діти, онуки

23 жовтня минає рік, як пішов у вічність Петро Францович МАРЦИНОВСЬКИЙ

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі рідні

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

18 жовтня — 7 років світлої пам’яті рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Ольги Яківни ШАПРАН з Ужачина

Такої рідної, святої, такої доброї, як Ви, такої щирої, простої вже нам ніколи не знайти. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі.

Сумуючі рідні

18 жовтня — 6 років світлої пам’яті Віктора Миколайовича СЕРГЕЄВА з Яруня

На душі біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде, та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Всі, хто його знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Дружина, діти, внуки

17 жовтня минуло 9 днів, як не стало з нами нашого чоловіка, батька, дідуся — Олександра Михайловича ВАЩЕНКА

Він назавжди залишиться у нашій пам’яті, серцях та душах світлим променем тепла, доброти та любові. Царство Небесне та вічний спокій його душі. Хто знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, свати, родина Шпірів

20 жовтня минає 3 роки, як передчасно відійшла у вічність надзвичайної доброти людина, кохана дружина, люба матуся, турботлива бабуся, яку всі ми любили і поважали, — Олена Василівна КРИКОТА

Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишається з нами, ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь Бог дарує твоїй душі Царство Небесне і вічний спокій. Світла тобі пам’ять.

Сумуючі чоловік, донька, онучок та всі рідні

20 жовтня минає 4 роки скорботи й печалі, як пішла з життя ріднесенька матуся — Любов Олександрівна ЩЕРБАТЮК

Тяжка хвороба забрала Твоє здоров’я, а безжальна смерть вирвала з життя. Ти вже ніколи не повернешся до рідної домівки, не переступиш свій поріг, не зустрінеш нас усмішкою чи порадою. Зі сльозами на очах низько схиляємо голови над Твоєю могилою.

Знаю, Тебе, мій янголе, пам’ятають всі, але хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дочка з родиною

20 жовтня — 9 днів, як на 78 році життя, після тяжкої хвороби, пішов із життя Валерій Якович КОСТРИЦЯ

Твоїм теплом були і ласкою зігріті,

Ми поховали тут все найдорожче в світі.

Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,

А пам’ять і любов до тебе вічно буде жити.

Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки, брат і рідні

16 жовтня минає 10 років, як перестало битися серце найдорожчого батька, чоловіка, дідуся — Івана Михайловича НИЧИПОРУКА

І не забути, і не вернути. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Тобі б ще жити, жити, жити. Весь вік ми будемо тужити. Нехай Господь дарує Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Вічно сумуючі усі рідні

Ніла Миколаївна ПИЛИПЧУК

09.10.1942-21.10.2018 р.

Вже рік горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль.

Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею.

У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї.

Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурено калина і добрим словом люди пом’януть.

Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами.

Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе.

Спи спокійно, наша дорога.

Лебединим пухом хай буде Тобі земля.

Вічно сумуючі: син, невістка, внуки, правнуки, сестри, рідні