Інформагентства сповіщають населення, що приріст середньорічної температури повітря в Україні за останні 30 років удвічі перевищує світовий. На мою думку, причина цього — насамперед у знищенні боліт і маленьких річок, що витікали із тих боліт, у північних районах України.
Я неодноразово писав у районній пресі про необхідність зупинки падіння рівня підземних вод. Якщо так триватиме далі, то ще років через 5 нам доведеться завозити автоцистернами питну воду в навколишні села. Йдеться про територію басейну верхнього Дніпра. Тобто, про навколишні болота, з яких витікали малі річки, що впадали в Случ, Горинь, Прип’ять.
Недалекоглядні дії «позливали» болота в Дніпро і ми, тобто населення України, отримали катастрофічні наслідки, про які попереджали вчені Академії наук Росії часів Катерини другої — про зміну клімату від Уральських гір до Ламаншу.
Сохнуть ліси. Вода зникла в 60% колодязів по селах і містах північних районів України. Кількість колодязів без води зростає з кожним днем. Крім того, колишні болота в літній час випаровували вологу, формувались дощові хмари і випадали місцеві дощі, які зрошували землю і знову ж таки — поповнювали ті самі болота, які підтримували рівні грунтових вод. Під болотами знаходились величезні поклали торфу, який, залишившись без води, у спеку самозагорається, отруюючи населення шкідливими продуктами тління.
Для того, щоб підняти рівень грунтових вод хоча б процентів на 60 від колишнього, потрібно споруджувати греблі на всіх річках — кожних п’ять км. Це дозволить вийти приблизно на той рівень, що був до меліорації. Таким чином автоматично підніметься рівень грунтових вод, і навколишні ліси отримають дорогоцінну вологу, а люди — воду в колодязях. Приклад: у селі Ушомир на р. Уж нещодавно було встановлено греблю та ГЕС.
Крім того, на кожній греблі потрібно ставити міні-ГЕС, яка себе окупить через деякий час. Приклад: Прибалтика, де населення на кожному, навіть маленькому потічку, ставить малесеньку ГЕС і отримує свою електроенергію.
А що ж у нас? Днями зустрів колишнього міського голову Миколу Мартинюка. Завели розмову, і він каже, що «ніхто ніяких гребель ставити не буде, у мене — отакенна пачка документів на цю тему». Кажу йому, що в 1929 році була введена в експлуатацію Новоград-Волинська електростанція, і наше місто було електрифіковане, а перед вступом німців у місто в 1941 році Червона армія підірвала греблю, залишивши населення міста без світла. А на р.Тні діяв завод із виготовлення гармат для армії, і вода в той час, коли ще й електрикою масово не користувалися, крутила турбіни токарних, фрезерних, свердлильних верстатів.
Використовуючи розрахунки проектантів Гульської ГЕС, я підрахував, що місто втрачає в рік 70 мільйонів гривень. І це — без урахування стоку річок Тні і Смолки. Чи місту не потрібні такі гроші? Цікаве запитання. А район втрачає приблизно в 2 рази більше.
Населенню нашого міста давно вже треба пити воду з артсвердловин, як це зробили керівники Ємільчиного, Пулин, Баранівки, а не поїти населення хімічними відходами та очищеною каналізацією низки міст та селищ, розташованих на берегах Случі та Хомори вище за течією.
Звичайно, що для будівництва артсвердловин потрібні великі гроші. Але ж вони буквально течуть отам під колишньою фортецею! Є готова гребля на «Лубчиці». Відремонтуйте підірвану греблю біля РЕМу. Добудуйте міст біля пивзаводу, поставте перегородки між опорами — і готова гребля, поставте там також ГЕС.
У районі пивзаводу річку сміливо можна підняти на три метри, вода в районі пішохідного мосту підніметься приблизно на метр, тобто, ніяких підтоплень не виникне.
А тепер про частину територій Західної Європи, з якою порівнюють Україну. Там дійсно не можна ставити великі греблі на річках, бо в них рівень суходолу не дуже сильно вивищується над рівнем океану.
Так само, як у випадку Дніпра, з якого зробили велике болото. По-перше, затопили величезні території родючих чорноземів, виселивши тисячі сіл. Біля кожного з них був цвинтар, який затопило… Також у навколишніх селах на десятки кілометрів від берегів — повні погреби води. По-друге, вчені порахували, що, якби на тих землях, що затоплені, посіяти траву і згодом сіно з тієї трави спалити в топці електростанції, то отримали б у 2 рази більше електроенергії, ніж дає той каскад Дніпровських ГЕС.
І останнє. Чим думали ті чиновники, будуючи над такими велетнями-містами такі колосальні резервуари з водою? До речі, Каховське водосховище влітку випаровує в секунду 400 метрів кубічних води, формуючи страшні атмосферні явища на півдні України…