«Миколайчик для дорослих»

Здавна відомо, що діти по-особливому готуються до Дня святого Миколая. Адже саме в цей день на них чекають різноманітні подарунки: смаколики, обнови… Проте, скажу відверто, і ми, дорослі, теж любимо це свято за його урочистість, якусь особливу піднесеність і, що не менш важливо, можливість отримати свої, дорослі подарунки. Щоправда, вони різняться від дитячих мрій, проте не менш приємні. А почасти навіть радісніші. Отож вирішив напередодні свята Миколая поспілкуватися з дорослими, поставивши їм одне-єдине запитання: «Якого подарунка чекаєте Ви?» Відповіді виявилися різними…
— Звичайно, це свято здавна пошановується серед українців. Я — людина досить поважного віку, мати-героїня. Тому дуже зраділа, коли мене напередодні привітали з ювілеєм діти, онуки, зяті, невістки, брат, сестра… Були, звісно, і подарунки. Проте головним вважаю увагу, щиру любов до мене. І це — головний подарунок, — каже пані Катерина.
— А мене порадував син, придбавши туристичну путівку аж у Таїланд. Про це навіть не мріяла, адже побувати пенсіонерці в такій екзотичній країні — велике задоволення, подарунок, який ніколи не забуду, — розповіла Людмила Олександрівна.
— Я, повірте, не обділена увагою і подарунками теж, — каже ветеран-педагог Ганна Петрівна. — Нещодавно знову завітали мої колишні учні. Скільки радості, приємних спогадів було в цей день! А потім один із моїх колишніх «першачків» запропонував особливий подарунок — екскурсію по всьому місту на його автомобілі. Для мене це було дуже приємно, радісно. Адже давно не бачила Новоград у всій його красі. Скільки всього нового — будинків, магазинів, офісів у різних куточках древнього Звягеля! Ось такий оригінальний подарунок.
— Днями отримала пенсію і була приємно здивована, бо трохи набавили. Хоч і невелика різниця з попереднім розміром, проте і це добре. Отже, держава вирішила зробити літнім людям такий подарунок напередодні свята Миколая, і за це варто подякувати, — каже пані Алла.
— Приємні подарунки завжди доречні. Ось і мені надали суттєві знижки при під’єднанні Інтернету та користуванні мобільним зв’язком. Хіба ж це не подарунки? Частіше б так! — ділиться радістю пан Володимир.
— Наш син днями повернувся зі Сходу, де в складі групи поліцейських ніс службу щодо підтримання правопорядку. Слава Богові, живий, неушкоджений. Хіба це не подарунок для мене? Найголовніший, найочікуваніший. Швидше б запанував мир на Донбасі, і це був би справжній подарунок для всіх українців, — ділиться думками пані Тетяна.
Дехто зі співрозмовників тішився тим, що отримав підвищення по службі, діти допомогли грошима зробити гарний ремонт у квартирі. А одна жіночка раділа за «свій подарунок» — нарешті вдалося помиритися з дорослим сином. Ось такими виявилися роздуми дорослих про їхнє розуміння святкових подарунків. І добре, що не все так погано в нашому українському домі. На щастя, є місце і для радості, і для світлих вражень, і для подарунків на свято.
Віктор САВИЦЬКИЙ, журналіст